До Міністерства юстиції України надходять численні звернення громадян, листи підприємств, установ, організацій, в яких вони просять Міністра ініціювати перед відповідною кваліфікаційною комісією суддів питання про дисциплінарну відповідальність судді.
У зв’язку з цим, Міністерство юстиції вважає необхідним зазначити таке.
1. Відповідно до статті 97 Закону України «Про судоустрій України» Міністру юстиції надано право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді.
Підставами для ініціювання питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку є:
- порушення суддями законодавства при розгляді судових справ ;
- недотримання вимог, що ставляться до судді (щодо заборони належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої);
- невиконання суддею своїх обов’язків, визначених статтею 6 Закону України "Про статус суддів" (дотримуватись при здійсненні правосуддя Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків; додержуватись службової дисципліни та розпорядку роботи суду; не розголошувати відомості, що становлять державну, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності).
Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді полягає у формуванні офіційного звернення (подання), в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов’язків чи присяги судді.
З числа підстав для вирішення питання про ініціювання можуть бути обґрунтовані звернення громадян чи юридичних осіб до суб’єктів ініціювання.
Найбільша кількість подань про дисциплінарну відповідальність суддів вноситься саме за результатами розгляду звернень фізичних або юридичних осіб та аналізу документів, які підтверджують відповідні факти.
Тому важливо у зверненні до Міністерства юстиції не лише зазначати інформацію щодо фактів порушень суддями законодавства, а й вказувати чим ці порушення можуть бути підтверджені та додавати відповідні документи та інші докази.
Наприклад, якщо у зверненні іде мова про судові рішення, що були оскаржені і скасовані вищестоящим судом з причин порушення суддею законодавства, до скарги необхідно додавати копії таких рішень для здійснення відповідного аналізу і вирішення питання про можливість ініціювання дисциплінарної відповідальності судді.
При цьому звертаємо увагу на те, що статтею 31 Закону України "Про статус суддів" передбачено, що скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.
Тому надання разом із копіями скасованих судових рішень доказів, що підтверджували б заподіяння істотних наслідків внаслідок допущеного суддею навмисного порушення закону чи несумлінності є необхідною умовою для встановлення наявності (відсутності) ознак дисциплінарного проступку у діях відповідного представника судової влади.
2. Також зазначаємо, що законом Міністру юстиції не надано повноважень здійснювати перевірку інформації, наведеної у зверненні з приводу ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді. Відповідно до Закону "Про судоустрій України" таким правом наділені відповідні ради суддів, які є органами суддівського самоврядування і здійснюють контроль за організацією діяльності судів. У зв`язку з цим, Міністр або його заступники направляють такі скарги до органів суддівського самоврядування для здійснення відповідної перевірки.
За результатами проведеної перевірки, за наявності підстав, Міністр юстиції звертається до відповідної кваліфікаційної комісії суддів з поданням про ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді.
Також слід зазначить, що законодавець не забороняє безпосередньо громадянам звертатися до рад судів.
3. Значна кількість громадян викладають у своїх скаргах інформацію, що стосується суті розгляду справи. Тобто вони не згодні з рішенням суду і вважають його незаконним. Проте, законність та обґрунтованість рішення суду може бути перевірено лише вищестоящими судовими інстанціями в порядку апеляційного чи касаційного оскарження.
Також до Міністерства юстиції надходять звернення у яких громадяни просять Міністра посприяти у розгляді судової справи чи взяти справу під особистий контроль, порушити кримінальні справу чи здійснити контроль за її розслідуванням. До цього слід зазначити, що вирішення таких питань виходить за межі компетенції Міністра юстиції.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій України" суди здійснюють правосуддя самостійно. При здійсненні правосуддя судді незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.
Стосовно заяв про порушення кримінальних справ та здійснення контролю за їх розслідуванням що надходять до Міністерства юстиції, слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. У свою чергу, контроль за законністю дій органів слідства при розслідуванні кримінальних справ покладається на органи прокуратури України, які є незалежними і втручання в діяльність яких є неприпустимим.
правоохоронну діяльність та боротьбу із
злочинністю
