«Ніхто не знає, що таке війна, доки не відправить туди свого сина». Словами французького філософа Жозефа де Местра розпочалась зустріч із рідними полеглих Героїв Мелітопольщини.
У їхніх очах – океан сліз, на серці – шрами від ран, які ніколи не загояться. Мами, жінки та сестри – напередодні Дня матері усі вони зібралися разом, щоб розділити свій біль, знайти підтримку та вшанувати пам'ять загиблих мелітопольців, що віддали життя заради Батьківщини.
Хвилина мовчання... Вона здавалася вічністю, під час якої кожна мати подумки розмовляла зі своїм сином, кожна дружина – з коханим. У цій тиші чулися молитви й обіцянки пам'ятати, боротися та перемогти.
Матерям та дружинам полеглих Героїв вручили відзнаки «Берегиня» – символ їхньої незламності та сили духу. Серед нагороджених і Валентина Курант. Її син Олексій працював патронщиком, потім – розміновував українські території. Загинув на Херсонському напрямку, підірвавшись на міні за місяць до свого 44-річчя.
– Скільки вже загинуло синів України. Скільки доль зруйнувала ця війна. Ми просто не маємо права здаватися. Перемога обовʼязково буде за нами! Цього хотіли наші сини. Цього хочемо й чекаємо і ми!, – зазначила жінка.
Голова ГО «Рух ветеранів Мелітопольщини» Андрій Єрмоленко – побратим багатьох загиблих Героїв. Зі сльозами на очах він звернувся до присутніх:
– Дорогі жінки. Разом з вами я був на похованні ваших рідних та близьких. Разом з деякими чоловіками мені довелось воювати, дехто з ваших синів загинув у мене на руках. І це – біль, який назавжди залишиться у наших серцях.
Заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Михайло Семікін подякував присутнім жінкам та висловив готовність і надалі підтримувати родини загиблих:
– Я розумію, що ми не можемо повернути ваших коханих та рідних, але підтримка держави, обласної та місцевої влади буде завжди, – підсумував посадовець.