Традиційно у четверту суботу листопада в Україні та світі відзначається День пам'яті жертв голодоморів. Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах. Запроваджені карантинні обмеження вносять зміни у формат проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам'яті жертв Голодомору. Запрошуємо жителів області приєднатися до акції «Запали свічку». Залишайтесь 28 листопада вдома та о 16:00 долучайтесь до хвилини мовчання, запаліть у вікні своєї домівки свічку як символ пам’яті та віри у майбутнє. Голодомор – це злочин комуністичного режиму. Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Досі дослідники встановлюють імена мільйонів убитих голодом людей, місця масових поховань жертв Великого Голоду, знаходять конкретні накази, розпорядження і телеграми комуністичної влади. Від Голодомору 1932–1933 років, за різними даними, загинули від 3,9 до 7 мільйонів людей. Досі невідома точна чисельність загиблих як в Україні, так і на території Запорізької області в цілому. Репресії постійно використовувалися радянською владою проти власного населення. Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців. Це була справжня військова каральна операція проти власного мирного народу - насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних. Тоталітарна система свідомо й цілеспрямовано фізично знищувала українців. Зокрема, сьогодні ми маємо достатньо історичних матеріалів про Оріхівську справу - карально-репресивну акцію проти керівного складу районного партійного комітету, райвиконкому та працівників господарських установ Оріхівського району Дніпропетровської області (нині - Запорізької області), яку сфабрикувала надзвичайна хлібозаготівельна комісія в Україні (очолював В'ячеслав Молотов). На початку грудня 1932 року Молотов звернув увагу членів політбюро ЦК КП(б)У та Сталіна, що в Оріхівському районі щось неладне, засіли люди, чужі соціалізму, чужі нашій політиці. Після чого Сталін віддав наказ «негайно заарештувати і нагородити їх по заслугах, тобто дати їм від 5 до 10 років тюремного ув'язнення кожному». І вже 12 грудня 1932 року обласний прокурор видав постанову про притягнення до кримінальної відповідальності, арешт і завершення слідства протягом 5-ти днів у справі 14-ти відповідальних працівників Оріхівського району, що «чинили злісний саботаж хлібозаготівлі», що «прагнули зменшити та приховати справжню врожайність». А 25-28 грудня 1932 року в м. Оріхів, в міському кінотеатрі відбувся суд. 16 підсудних звинувачувались за статтею 54-14 Кримінального кодексу УРСР - контрреволюційний саботаж хлібозаготівель. Під час слухання справи ніхто з підсудних не визнав себе винним. У газетах з'явилися статті про суд «над оріхівськими зрадниками». Старшого агронома району І. Аністрата було засуджено до розстрілу (цей вирок пізніше було скасовано), а інших — до різних строків ув'язнення (від 3 до 10 років) з відбуванням в «таборах окремого призначення в віддалених місцевостях Союзу». М. Паламарчука, В. Головіна, Ф. Ордельяна, І. Пригоду засудили до 10 років «таборів окремого призначення в далеких місцевостях Союзу», а решту «ворогів з партквитками», у тому числі І. Андрюшенка (редактора районної газети «Ленінським шляхом»), Д. Бутовицького (голову Єгоріївської сільради), — на термін від 3 до 8 років таборів з конфіскацією майна. З-під варти було звільнено лише двох підсудних — агронома І. М. Дем'яненка і жінорга райкому — М. В. Базилевич. Як вдалося з'ясувати співробітникам Оріхівського районного краєзнавчого музею, в сталінських концтаборах вижили лише деякі з тих, що проходили по «Оріхівській хлібній справі». Оріхівська справа була використана для форсування державних хлібозаготівель в Україні. Подібні показові карально-репресивні заходи були застосовані в кожній з областей УСРР, у кожному районі. За листопад — початок грудня 1932 року органи Державного політичного управління УСРР заарештували 1830 працівників колгоспів, у тому числі, 340 голів та 750 членів правлінь. Найжахливіші сторінки в історії Голодомору – свідчення про злочини проти дітей, навіть немовлят. У День вшанування пам’яті жертв голодоморів до запорізького будинку за адресою вул. Олександрівська, 7, приносять свічки, квіти, хліб і дитячі іграшки. В будинку, зведеному у ХІХ сторіччі, з кінця 1920-х років діяв будинок немовляти. За даними запорізьких істориків, цифра померлих в цьому закладі дітей з листопада 1932-го до грудня 1933 року – 788. Це малеча віком від 1 дня до 8 років… 28 листопада жертв Голодомору згадають у церквах, о 16.00 годині традиційно відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні за традицією проходитиме акція «Запали свічку», в якій можна взяти участь, поставивши свічку вдома на підвіконні. Загибель людей від голоду у 1930-і роки – це злочин без строку давності, який ми не маємо права забути. Довідково. Інформаційна кампанія Українського інституту національної пам'яті до 87-х роковин геноциду українців проходить під гаслом «Збережи пам'ять. Збережи правду». Вона покликана нагадати, що до збереження пам'яті про Голодомор може долучитися кожен, наприклад, записавши спогади ще живих очевидців геноциду або передавши до музею сімейні артефакти, що збереглися з того часу. Міжнародний координаційний комітет у справі Голодомору Світового Конґресу Українців запрошує у п'ятницю 27 листопада о 15.00 на «Віртуальне відмічення 87 річниці Голодомору 1932-33 років», де вперше представить унікальний проєкт #МережаНащадків - https://www.facebook.com/events/1459481847584705 Інформаційні матеріали присвячені темі Голодомору 1932–1933 років: Відеоісторія: Чому Голодомор став можливим https://www.youtube.com/watch?v=5F_VSHVyicw Фотодокументальна виставка «Спротив геноциду» https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/fotodokumentalna-vystavka-sprotyv-genocydu-do-81-h-rokovyn-golodomoru Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
