З нагоди Дня пам’яті та примирення ветерана Української повстанської армії Костянтина Тимофійовича Сліпецького, який живе у сел. Мирне Мелітопольського району, нагороджено медаллю «За розвиток Запорізького краю». Для вручення відзнаки до нього завітали заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександ Зубченко та регіональний представник Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО Тимур Книш.
Костянтин Сліпецький народився в 1928 році в сел. Берегомет на Буковині, що входила до складу Румунії, виховувався дідусем та бабусею. Влітку 1944 року 16-річний хлопець приєднався до куреня командира Лугового під псевдо «Заєць». Підрозділ воював із гітлерівськими окупантами, просувався через Карпати, але поблизу угорського кордону зіткнувся з рейдовим загоном радянських партизанів. У бою Сліпецький був поранений, а згодом захворів на тиф.
Разом з іншими бійцями командування відправило хлопця на лікування до угорських антифашистів, проте вже за кілька днів знесилених воїнів зрадили. Побратимів Сліпецького нацисти розстріляли, а його відправили на каторжну працю до австрійського Лінцу, а згодом до Німеччини та Чехії. Свободу в’язням у травні 1945 року принесли американські солдати. Але радість була недовгою. Вже незабаром колишніх вояків УПА доставили до табору для інтернованих осіб та передали радянським представникам. Частині з них удалося втекти, решту під конвоєм відправили до Луцька. На кілька місяців Сліпецького відпустили додому, проте вже у жовтні 1945 року заарештували та приговорили до семи років концтаборів. До Сибіру також вислали його матір, а рідну хату спалили. Покарання борець за свободу Україну відбував у Воркуті, працював на рудниках, дивом вижив. Його було реабілітовано лише в квітні 1991 року.
Після звільнення у жовтні 1952 року Костянтин Сліпецький залишився жити на Півночі, одружився, виховав двох синів. У 1964 році у пошуках кращої долі він переїхав до Мелітополя, а згодом до Мирного, працював водієм, побудував затишний будинок, зустрів своє кохання – Галину Синофіївну із сусіднього села Новофіліпівка. Після проголошення незалежності України Костянтин Тимофійович включився у суспільно-політичне життя, діяльність національно-демократичних партій, активно підтримував Помаранчеву революцію та Євромайдан, допомагав нашим солдатам у зоні проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням голови облдержадміністрації за значний особистий внесок у здобуття незалежності України Костянтина Сліпецького нагороджено медаллю «За розвиток Запорізького краю».
Проте, незважаючи на державне визнання, воїн Української повстанської армії досі не може отримати статус учасника бойових дій. На заваді стають бюрократичні формальності. Даються взнаки і роки табірної праці, погіршується здоров’я.
За кілька тижнів Костянтин Сліпецький відзначить своє 90-річчя. Попри все, він не втрачає оптимізму, уважно стежить за подіями в державі, молиться за наших захисників на Сході та вірить у вільну і сильну Україну.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
