Гаряча телефонна лінія Запорізької обласної державної адміністрації+38 0800 503 508
Гуманітарний штаб Запорізької області

НОВИНИ

Відродження, охорона та популяризація історико-культурних святинь Запорізького краю є одним із пріоритетних напрямів роботи Департаменту культури, туризму, національностей та релігій

22 вересня 2014 - 12:28

Відродження, охорона та популяризація історико-культурних святинь Запорізького краю є одним із пріоритетних напрямів роботи Департаменту культури, туризму, національностей та релігій

Останнім часом значно підвищився інтерес громадськості до проблем збереження об’єктів культурної спадщини. Особливу увагу привертають пам’ятки археології, які здебільшого розташовані на сільськогосподарських землях. 

Відродження, охорона та популяризація історико-культурних святинь Запорізького краю є одним із пріоритетних напрямів роботи Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації, як обласного органу охорони культурної спадщини. Наукове вивчення, дослідження, збереження та охорону пам’яток на території Запорізької області здійснює комунальний заклад «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради. На місцях пам’яткоохоронну роботу проводять відділи культури і туризму райдержадміністрацій та відділи культури міських рад.

В області на обліку перебуває 8 436 пам’яток, з них 6 654 – археології, 1 725 – історії, 37 – монументального мистецтва; 20 – науки і техніки. Крім того до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення занесені 12 об’єктів культурної спадщини регіону: 3 – історії, 9 – археології. За кількістю пам'яток археології Запорізька область посідає одне з перших місць в Україні.  

Для вирішення нагальних питань з охорони культурної спадщини прийнята Програма охорони земель історико-культурного призначення Запорізької області на 2010-2014 роки, при Департаменті вже багато років діє Консультативна рада, до складу якої входять провідні вчені, історики, археологи (Шаповалов Г.І. – доктор історичних наук, професор; Тощев Г.М. – кандидат історичних наук; Остапенко М.А. – кандидат історичних наук; Білівненко С.М. – кандидат історичних наук; Тубольцев О.В. – ст. науковий співробітник Національного заповідника «Хортиця»та ін.), архітектори, краєзнавці, представники громадськості.

Одним із основних напрямів діяльності у сфері охорони культурної спадщини є інвентаризація і паспортизація пам’яток з подальшим їх занесенням до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. У 2013 році на засіданнях Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини розглянуто 475 комплектів облікової документації на об’єкти археології та направлено до Міністерства культури України, у 2014 році - 204 комплекти облікової документації на пам’ятки історії та монументального мистецтва і 14 - на щойно виявлені об’єкти історії, археології та монументального мистецтва Запорізької області. Загалом до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення занесена 351 пам’ятка історії та культури Запорізької області. Разом з тим треба зазначити, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури", також визнаються пам'ятками відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»

Органи охорони культурної спадщини області здійснюють постійний моніторинг пам'яток історії та археології, інформують землекористувачів про наявність пам’яток на землях сільськогосподарського призначення, направляють попередження про необхідність дотримання пам’яткоохоронного законодавства.

З метою збереження пам’яток культурної спадщини укладено 984 охоронних договори: на пам’ятки історії – 663, пам’ятки археології – 305, пам’ятки монументального мистецтва – 14, пам’ятки науки і техніки – 2. Визначено балансову належність 228 об’єктів культурної спадщини.

Однією з форм роботи щодо збереження культурного надбання є проведення охоронних  археологічних досліджень курганів і поселень, які перебувають у аварійному стані. У цьому напрямку Департамент, Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини тісно співпрацюють з ученими-археологами Інституту археології НАН України, Запорізького національного університету, Запорізького обласного краєзнавчого музею, ГО "Нова археологічна школа", ДП "Південьгідроархеологія", Національного заповідника «Хортиця» та ін. У 2014 році Департаментом зареєстровано 18 дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок  та інших земляних робіт.

Робота з інвентаризації та паспортизації пам’яток, проведення їх грошової оцінки та занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України створюють надійну базу для забезпечення належної охорони об’єктів культурної спадщини, та разом з тим, існують проблеми, які накопичувались не  водночас і потребують вирішення, перш за все, на законодавчому рівні.

За роки проведення земельної реформи в Запорізькій області створені агроформування ринкового тику, значна кількість громадян отримала земельні частки (паї), земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, садівництва, будівництва у приватну власність. У зв’язку з тим, що до 2005 року межі земель історико-культурного призначення не були своєчасно визначені та не включалися до державних земельних кадастрів, не враховувалися при проведенні приватизації земель, виникла ситуація, коли частина об’єктів археологічної спадщини опинилась у приватній власності і їх територія використовується для господарської діяльності. А відповідно до ст. 17. Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі пам’ятки археології та землі, на яких вони розташовані, мають перебувати виключно у  державній власності. Тому у судовому порядку такі землі повертаються у державну власність, в результаті чого землевласники, землекористувачі несуть матеріальні та й моральні збитки.  Для запобігання у

подальшому виникнення таких ситуацій необхідно налагодити більш тісну взаємодію органів охорони культурної спадщини на місцях з землевпорядними організаціями, аграріями, посилити роз’яснювальну роботу, продовжити роботу зі встановлення охоронних знаків і визначення меж  і охоронних зон пам’яток археології (на превеликий жаль у 90-ті роки минулого століття практично усі охоронні знаки на пам’ятках археології були знищені «мисливцями» за металом.). Та й аграріям слід пам’ятати, що пам’ятки археології охороняються законом і їх розорення, а тим більше знищення, є грубим порушенням пам’яткоохоронного законодавства.

Так, у 2014 році співробітниками Запорізького обласного центру охорони культурної спадщини спільно з правоохоронними органами здійснено 20 виїздів, перевірено стан 54 пам'яток археології на території Бердянського, Василівського, Веселівського, Вільнянського, Запорізького, Кам'янсько-Дніпровського, Новомиколаївського, Пологівського, Приморського, Токмацького, Чернігівського, Якимівського районів. Встановлено, що 51 пам'ятка археології піддається сільськогосподарській обробці, 2 пам'ятки зруйновано через грабіжницькі розкопки. За фактами розграбування археологічних пам’яток порушені кримінальні провадження.

Для обстеження земельних ділянок щодо наявності об'єктів культурної спадщини на території земельних відводів здійснено 49 виїздів у райони області. За результатами обстежень та комплексного історико-археологічного аналізу підготовлено 213 науково-інформаційних довідок. Проведено визначення меж охоронних зон пам'яток археології на територіях Токмацького (3 пам’ятки), Запорізького (1), Бердянського (24), Гуляйпільського (2), Бердянського (23), Мелітопольського (1) районів. Проводиться така робота у Михайлівському, Вільнянському районах тощо.

Здійснюється організаційне та практичне забезпечення підготовки тому Зводу пам'яток історії та культури Запорізької області. Для його видання проведено обстеження пам'яток архітектури та містобудування в м. Запоріжжя, доопрацьовані тексти статей на пам'ятки історії та культури згідно з новими концептуальними підходами.  Підготовлено електронний варіант Книги 1 «Звід пам'яток історії та культури України, м. Запоріжжя», який повинен бути  розглянутий на обласній редакційній колегії, новий склад якої затверджено у 2013 році

У кінці хочеться наголосити, що лише завдяки спільним зусиллям усієї громади щодо збереження культурної спадщини Україна має власне самобутнє національне обличчя, збережені традиції, свою історичну та культурну автентичність. Саме культурна спадщина повинна стати основою виховання у молоді патріотизму, відповідальності за долю свого краю та своєї держави.

Читайте також