Засідання відбулося 11 грудня під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля й за участю Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука, міністрів, голів профільних комітетів Верховної Ради, офіційних представників системи ООН в Україні, представників судової влади й Центральної виборчої комісії, міжнародних організацій, Ради Європи, високоповажних послів Європейського Союзу й Канади, начальників обласних військових адміністрацій, представників громадянського суспільства. Члени уряду презентували результати реалізації флагманських проєктів з упровадження безбар’єрності, а також плани на наступний рік.
У виступі Олена Зеленська відзначила основні виклики для безбар’єрності у воєнний час, зокрема зростання кількості випадків інвалідизації українців через російські атаки.
«Лише перший рік вторгнення додав понад 150 тисяч випадків реєстрації нової інвалідності. Можна сказати, що багато поранених воїнів стали справжніми амбасадорами цієї теми. Вони роблять цю тему видимою. Але водночас у країні є три мільйони людей, яких життя травмувало до повномасштабної війни – на виробництві, у ДТП, а також ті, хто мають інвалідність від народження. Що змінилося в їхньому житті за останні півтора року? Що може запропонувати їм країна?» – зауважила вона.
Перша леді наголосила, що за шість місяців 2023 року в країні народилося 100 тисяч дітей – вони та їхні батьки також потребують додаткової уваги та можливостей.
Дружина Президента акцентувала, що дві третини дітей шкільного віку через ворожі атаки позбавлені можливості навчатися очно.
Олена Зеленська назвала все це викликами для без’барєрності країни.
«Можна сказати: «Війна, що ви хочете. Бар’єрів стало більше – і фізичних, і з пересуванням та доступністю, і економічних – безробіття, і соціальних – велике навантаження на всіх загалом…» Але це не аргумент. Бо кожне життя цінне. І його якість має значення. Ми не обираємо часи, у які нам жити, але ми можемо боротися», – наголосила перша леді.
Перша леді наголосила, що за шість місяців 2023 року в країні народилося 100 тисяч дітей – вони та їхні батьки також потребують додаткової уваги та можливостей.
Дружина Президента акцентувала, що дві третини дітей шкільного віку через ворожі атаки позбавлені можливості навчатися очно.
Олена Зеленська назвала все це викликами для без’барєрності країни.
«Можна сказати: «Війна, що ви хочете. Бар’єрів стало більше – і фізичних, і з пересуванням та доступністю, і економічних – безробіття, і соціальних – велике навантаження на всіх загалом…» Але це не аргумент. Бо кожне життя цінне. І його якість має значення. Ми не обираємо часи, у які нам жити, але ми можемо боротися», – наголосила перша леді.
Перша леді наголосила, що за шість місяців 2023 року в країні народилося 100 тисяч дітей – вони та їхні батьки також потребують додаткової уваги та можливостей.
Дружина Президента акцентувала, що дві третини дітей шкільного віку через ворожі атаки позбавлені можливості навчатися очно.
Олена Зеленська назвала все це викликами для без’барєрності країни.
«Можна сказати: «Війна, що ви хочете. Бар’єрів стало більше – і фізичних, і з пересуванням та доступністю, і економічних – безробіття, і соціальних – велике навантаження на всіх загалом…» Але це не аргумент. Бо кожне життя цінне. І його якість має значення. Ми не обираємо часи, у які нам жити, але ми можемо боротися», – наголосила перша леді.
Перша леді наголосила, що за шість місяців 2023 року в країні народилося 100 тисяч дітей – вони та їхні батьки також потребують додаткової уваги та можливостей.
Дружина Президента акцентувала, що дві третини дітей шкільного віку через ворожі атаки позбавлені можливості навчатися очно.
Олена Зеленська назвала все це викликами для без’барєрності країни.
«Можна сказати: «Війна, що ви хочете. Бар’єрів стало більше – і фізичних, і з пересуванням та доступністю, і економічних – безробіття, і соціальних – велике навантаження на всіх загалом…» Але це не аргумент. Бо кожне життя цінне. І його якість має значення. Ми не обираємо часи, у які нам жити, але ми можемо боротися», – наголосила перша леді.
· Міністерство освіти й науки – навчання, доступне для кожного:
· розроблено Стратегію інклюзивного навчання;
· розвинуто мережу «Шкіл супергероїв» – відкрито 11 закладів;
· 664 інклюзивних ресурсних центри працюють над комплексною оцінкою дітей з особливими освітніми потребами, надаються спеціалізовані послуги дітям із постраждалих громад і дітям, які зазнали психологічних травм;
· триває процес облаштування укриттів у навчальних закладах.
· Міністерство оборони – інклюзивні умови та можливість отримання доказових медичних послуг:
· затверджено стандарти польового костюма й білизни (за жіночими антропометричними даними), тривають закупівлі відповідного екіпірування;
· Міністерство планує приєднатися до електронної системи охорони здоров’я та розпочати впровадження доказової реабілітації у військових шпиталях, зокрема вдосконалити медичні системи до рівня Міжнародної класифікації функціонування та Міжнародної класифікації хвороб.
· Обласні військові адміністрації:
· було проведено роботу над створенням обласних планів облаштування безбар’єрного простору та моніторингу укриттів щодо доступності та інклюзивності в публічних установах;
· розроблялися та вдосконалювалися обласні проєкти координації реабілітації людини: від лікарняного ліжка до оплачуваної роботи.
Найбільш активними є Миколаївська, Вінницька, Тернопільська, Рівненська, Дніпропетровська, Київська області.
Учасники засідання також визначили пріоритети на 2024 рік. Це:
· безбар’єрність освітніх, медичних, банківських, транспортних, соціальних, адміністративних послуг, послуг із працевлаштування тощо – послуги мають бути зручнішими й доступнішими впродовж усього маршруту користувача, з урахуванням потреб кожної людини;
· безбар’єрність у громадах – упровадження рішень, розроблених урядом, на рівні місцевого самоврядування; можливість для людей отримати безбар’єрні послуги у своїй громаді має стати обов’язковим елементом впровадження політики безбар’єрності в містах і селах.
Олена Зеленська зазначила, що на другому році повномасштабної війни українці мають ще більший запит на безбар’єрні рішення. Від цього сьогодні залежить не лише якість життя, а й безпека громад.
«Як і три роки тому, коли ми починали розмову про доступність послуг і можливостей у країні, наголошую: безбар’єрність – не про когось іншого. Вона завжди про всіх нас, жителів країни. Кожен потребує гідних умов життя. Тим паче під час оборонної війни, яку щодня несемо на собі як додаткове навантаження. Тому від 2024 року очікуємо більше доступності, рішень і безпеки», – підсумувала перша леді.
«Безбар’єрність сьогодні – це нагальна необхідність для мільйонів українців. Для людей різних вікових груп, професій, соціального походження. Особливо акцентуємо увагу на потребах наших захисників. Наш обов’язок – усунути для них усі перешкоди, які стримують адаптацію, реабілітацію та самореалізацію. Також посилюємо взаємодію з органами місцевого самоврядування. Адже саме від них залежить кінцевий результат», – зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Нагадаємо, Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року ініціювала перша леді України Олена Зеленська. Стратегія спрямована на формування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності для всіх груп населення.
