Законом України від 30.03.2020 № 540-ІX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесно істотні зміни в ряд законодавчих актів, що регулюють життєдіяльність суспільства в різних сферах.
Ось основні з них, які можуть стосуватися значної кількості населення та суб’єктів господарювання.
ПОДАТКОВІ ЗМІНИ
Так, внесеними змінами до Податкового кодексу встановлюється, що для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, обсяг річного доходу підвищується, і становитиме: по І групі – 1 000 000 грн. замість 300 000 грн., по ІІ групі – 5 000 000 замість 1 500 000 грн.; ІІІ група- 7 000 000 замість 5 000 000 грн.
Також встановлено, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих та інших товарів і засобів медичного призначення які добровільно перераховані (передані) громадськім об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або органам виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та/або лікувальним закладам з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки.
Також тимчасово, на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що встановленого Кабінетом Міністрів України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України
Також запроваджено мораторій Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім:
документальних позапланових перевірок у випадках, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
-
обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
-
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
-
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
-
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального з підстав наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Також, встановолено, що не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які вже подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року. Встановлено, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період – квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року. без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених Податковим Кодексом за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.
Також, згідно змін, внесених до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», тимчасово, штрафні санкції не застосовуються за такі порушення, вчинені у періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року :
-
несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
-
неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
-
несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року, не застосовується
Також, потягом періодів з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.
Крім цього встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, зупиняються до 31 травня 2020 року.
ГОСПОДАРСЬКІ, ЦИВІЛЬНІ ТА СІМЕЙНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
Змінами, внесеними до Господарського кодексу України, встановлено, що на строк дії карантину продовжуються строки, встановлені для нарахування штрафів за прострочення зобов’язання, продовжуються гарантійні строки якості товарів, строки позовної давності по договорах підряду на капітальне будівництво та договорах підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт.
Змінами, внесеними до Цивільного кодексу України, встановлено, що на строк дії карантину продовжуються загальні та спеціальні строки позовної давності; строки, встановлені для реалізації переважного права купівлі частки у спільній власності; строки, встановлені для припинення поруки; строки позовної давності, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару та за розірвання договору дарування; строки позовної давності, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму; строки позовної давності, що застосовується для оскарження дій виконавця заповіту.
Також встановлено, що в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.
Кірм цього, з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном (найм, оренда майна).
Змінами, внесеними до Сімейного кодексу України, встановлено, що на строк дії карантину продовжуються строки позовної давності, встановлені для поділу майна, що є спільною власністю подружжя; строки позовної давності для встановлення батьківства за рішенням суду та для оспорювання батьківства.
Також, змінами, внесеними до Закону України «Про банки і банківську діяльність», встановлено, що в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникнення, поширення і розповсюдження епідемій, зокрема короновірусу (COVID-19) у зв’язку із такими заходами, забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.
ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ
Змінами, внесеними до Кодексу Законів про працю України, виключено обов’язковість виконання роботи тільки за умовами праил внутрішнього трудового розпорядку і додано можливість використання дистанційної (надомної) роботи за трудовим договором.
Деталізовано порядок дистанційної (надомної) работи та гнучкого режиму праці.
Так, зокрема встановлено, що за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватись гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу так і згодом.
На час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.
Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.
Гнучкий режим робочого часу може передбачати:
1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатись поділ робочого дня на частини;
2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
3) час перерви для відпочинку і харчування.
Облік робочого часу забезпечується власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.
Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту, інше) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.
У разі виробничо-технічної необхідності та / або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи.
Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати загальних норм, передбачених КЗпП.
Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.
Окрім цього, змінами до ст. 113 КЗпП України чітко встановлено, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Також встановлено, що на строк дії карантину продовжуються строки позовної давності по трудових спорах.
Також, змінами, внесеними до Закону України «Про зайнятість населення» випадками часткового безробіття визнаються випадки, коли зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників є вимушеним, оскільки роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої державної адміністрації
У разі, коли роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення обласної державної адміністрації, право на допомогу по частковому безробіттю мають усі застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини.
Також цими змінами встановлено порядок нарахування та виплати допомоги по частковому безробіттю.
Змінами, внесеними до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України:
-
допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;
-
виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації (телефонний зв'язок, електронні засоби тощо)
ЗМІНИ ЩОДО ДОСТУПУ ДО СУДОЧИНСТВА
Змінами, внесеними до Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитеме загрозу життю чи здоров’ю особи.
Також цими змінами встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису, якщо особа немає такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
На час карантину продовжується термін перебіг всіх процесуальних строків, встановлених вказаними Кодексами для здійснення процесуальних дій.
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ
Змінами, внесеними до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» встановлено, що у випадку пропуску, в період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, строків медичних переоглядів, комісій тощо, які потрібні для призначення та подальшої виплати пенсій та соцвиплат, термін виплати таких пенсій та/або соціальних виплат не зупиняється весь строк дії карантину з подальшим проведенням перерахунку розміру виплачених пенсій та/або соціальної допомоги на підставі заяви та результатів переогляду особи.
МІСЦЕВЕ САМВОРЯДУВАННЯ
Згідно змін, внесених до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», встановлено порядок проведення засідань органів місцевого самоврядування і їх виконавчих комітетів в дистанційному режимі.
Зокрема, встановлено що в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пленарні засідання місцевих рад, засідання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних депутатських комісій можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування.
У разі відсутності у регламенті ради, виконавчого комітету ради, положенні про постійні комісії порядку проведення дистанційних засідань, такий порядок визначається сільським, селищним, міським головою, а у випадках, передбачених цим Законом, особою, яка виконує ці повноваження чи головує на засіданні колегіального органу, до внесення змін у відповідний регламент чи положення;
Порядок проведення дистанційних засідань повинен забезпечувати можливість реалізації прав депутатів місцевих рад, членів виконавчого комітету ради; ідентифікацію особи, яка бере участь у засіданні колегіального органу; встановлення та фіксацію результатів голосування щодо кожного питання;
Встановлено, що до порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень, пов'язаних з такими обставинами, процедурні питання;
Рішення про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів, членів виконавчого комітету і населення не пізніш як за 24 години до його початку із зазначенням порядку денного та порядку відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання місцевої ради. Рішення про дистанційне засідання розміщується на офіційному веб-сайті ради з одночасним направленням цієї інформації та проектів актів із супровідними документами на офіційну електронну адресу кожного члена колегіального органу. Запис дистанційного засідання є невід'ємною частиною протоколу засідання;
Також встановлено, що на проекти рішень, рішення органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, що передбачені цим пунктом, не поширюються вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання".
