Шановні пані та панове!
Дорогі співвітчизники!
Кожен народ має певні дати, навколо яких він – народ, об’єднується. Часом вони радісні, часом – скорботні. Для кримськотатарського народу таким вікопомним днем стало 18 травня.
Без року три чверті століття відділяють нас від тієї трагічної події. Йдуть з життя свідки, але спогади про влаштований Москвою геноцид кримськотатарського народу залишаються в історичній пам’яті кримських татар – і у пам’яті усього українського народу! Те примусове виселення було однією з найбільш злочинних і брутальних операцій тоталітарного комуно-московського режиму.
Післязавтра, у третю неділю травня за традицією ми вшануємо пам’ять жертв політичних репресій. Цього року цей день взагалі дуже особливий, бо виповнюються вісімдесят п’яті роковини Голодомору і минає вісімдесят років від Великого терору. І ми, українці, як ніхто інший знаємо що таке потрапити під смертельний каток кремлівської імперії. Врешті-решт сам Хрущов переповідав про мрії Сталіна вивезти усіх українців до Сибіру. І нас, український народ, врятувала лише кількість - нас українців виявилося достатньо багато.
Хочу наголосити, що біль кримських татар – це біль усіх українців. Трагедія сорок четвертого була лише прелюдією, початком багатолітньої політики гонінь.
Цілий народ обмовили, пограбували його, по-звірячому вигнали зі своєї Батьківщини, винищивши при цьому майже половину його складу… І поселили тих, хто залишився в живих, у напівпустельних територіях Середньої Азії, Уралу та Сибіру. Так писав великий українець Петро Григоренко.
А в 1948 році Президія Верховної Ради СРСР встановила довічний термін депортації і запровадила кримінальну відповідальність за втечу з місць обов’язкового примусового поселення. Таке драконівське обмеження, яке правозахисник Григоренко називав «десятилітнім тримання в резерваціях», було знято лише у 1956 році, але й після того Крим був закритою зоною для його корінного населення.
Цілі десятиліття кримськотатарський народ вів сміливу і наполегливу боротьбу з радянським режимом за повернення на рідну землю. В середині вісімдесятих ви першими серед поневолених народів вийшли на Красну площу Москви вимагати своїх національних прав.
Епоха незалежності України стала часом ренесансу, розквіту, відродження.
Але, втім, я маю визнати, що державна влада попередніх років недооцінила не лише роль Збройних Сил, але й проукраїнський потенціал кримськотатарського народу. Неврегульованість статусу кримськотатарського народу, недостатнє забезпечення його культурних, політичних й економічних прав на батьківщині, яке десятиліттями відбувалося на догоду кримінальним елітам в Криму, було безумовною помилкою. І ці прорахунки врешті-решт і призвели до російської анексії та окупації Криму.
Клуб шанувальників Сталіна, який нині верховодить за кремлівською стіною, відновив політику переслідування кримських татар. «Русский мир» в Криму досить яскраво забарвлений ксенофобським антикримськотатарським характером. Тисячі наших співвітчизників – кримських татар і етнічних українців через безпосередню загрозу їхньому життю мусили покинути рідні домівки.
Окупанти, порушуючи міжнародне право, змінюють демографічну ситуацію на окупованій українській території, витискаючи кримських татар та етнічних українців, наводнюючи півострів мігрантами із російської глибинки. Етноцид, заборона Меджлісу, який ми примусили Російську Федерацію рішенням Міжнародного суду ООН відновити діяльність Меджлісу на території окупованого Криму, яке вони поки що не збираються виконувати… Арешти, утиски свідомих українців і кримських татар, постійні обшуки, залякування, фізичний та психологічний тиск, безслідне зникнення людей – все це сучасні будні російської окупації Криму.
І бойкот кримськими татарами нелегітимних виборів президента Росії в тимчасово окупованому Криму став приводом для нового розгортання витка репресій.
Дякуючи солідарності з Україною і з кримським татарами світ не визнав виборчого фарсу. Не визнав, наголошую. Ані Велика сімка, ані Сполучені Штати, ані Європейський Союз та багато інших країн. І ними ж впроваджено санкції, разом з українськими санкціями, які сьогодні вступили в дію, проти низки осіб відповідальних за незаконне проведення голосування. Покарання за будь-які незаконні дії проти суверенітету та територіальної цілісності України є неминучим, як Страшний суд. Це очевидно… Єдине, нам, грішним, не дано знати часи і строки.
Впевнений, агресор понесе відповідальність і за незаконне будівництво Керченського моста і за інші злочини. Росіянам цей міст згодиться як дорога для відступу. А Україна після відновлення свого суверенітету в Криму використає його для зв’язків з Кубанню, де, до речі, живе також велика кількість українців. І з іншою Росією – не агресором.
Шановні пані та панове!
Право кримських татар вільно жити на своїй рідній землі буде обов’язково відновлено. Я переконаний в неминучості торжества історичної справедливості.
Ми до цього дуже відповідально готуємося. За рік робоча група, створена Конституційною комісією, напрацювала пропозиції щодо змін до розділу Х Конституції України. Вони мають закріпити невід’ємне право кримськотатарського народу як корінного народу України на самовизначення у складі незалежної Української держави. Саме таке право група пропонує визнати джерелом особливого статусу Кримської автономії як невіддільної складової частини єдиної України.
Водночас, залучені експерти, науковці, представники громадськості наголошують, що їхні пропозиції спрямовані на забезпечення рівних прав та свобод всіх громадян України, незалежно від етнічного походження, які проживатимуть у звільненому від російських загарбників українському Криму. Всі разом вони обиратимуть представницький орган Кримської автономії, який робоча група пропонує назвати Кримською радою.
Особливості обрання депутатів – представників кримськотатарського народу група пропонує визначити окремим Законом України.
Впевнений, що в українському Криму пануватимуть мир та злагода між різними етносами – українцями, кримськими татарами, росіянами та іншими.
Але у разі виникнення в Криму ситуації, що становить реальну загрозу державному суверенітету чи територіальній цілісності України, члени робочої групи пропонують надати Президентові України право «запроваджувати в Криму особливий режим врядування шляхом призначення спеціального державного урядника з одночасним припиненням відповідних повноважень влади Кримської автономії». Помилок минулого ми повторювати не будемо.
Я очікую, що робоча група остаточно схвалить ці пропозиції, часу було для цього достатньо, і передасть їх найближчим часом на розгляд Конституційної комісії.
Ми всі розуміємо, що дискусія буде непроста. Я не маю жодних ілюзій. Особливо, коли дійде до парламентської зали. Та маємо чітко вже сьогодні сформулювати свою позицію, свою візію на майбутнє, в якому Крим неодмінно повернеться до України.
Зміни до Конституції стосовно кримськотатарського народу потрібні Україні.
І для досягнення цієї мети Україною задіяні усі політико-правові дипломатичні механізми, щоб повернути Крим. І, до речі, із внесенням зазначених змін до Конституції України ми суттєво посилимося в наших зусиллях по відновленню державного суверенітету України над Кримським півостровом, спираючись, крім всього, на потужний пласт міжнародного права щодо прав корінних народів. Це додасть юридичній позиції України.
Ми продовжимо працювати і над якнайскорішим поверненням в Україну усіх українських заручників з окупованих Донбасу та Криму… І політичних в’язнів, які утримуються на території окупованого Криму, в російських тюрмах на території Російської Федерації.
Крим, Севастополь, Донеччина та Луганщина – це Україна!
І ніяк інакше.
Слава нескореному кримськотатарському народу!
Слава Україні!
