До Дня вшанування жертв політичних репресій біля пам’ятного знака в Запоріжжі відбувся мітинг-реквієм. У 1930-ті роки в цьому будинку розташовувалося відділення НКВС. У підвалі ночами розстрілювали та катували людей.
Вшанувати загиблих у роки комуністичного режиму прийшли представники влади, депутати місцевих рад, школярі та студенти, військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії України, військової служби правопорядку.
За підрахунками демографів, прямі людські втрати України від репресій у 1927-1938 роках становили близько 4,4 млн.. Понад 4,5 млн. людей загинули під час Голодомору 1932-33 років, який був помстою українському селянству за спротив колгоспному рабству. У м. Запоріжжя діяло, як мінімум, два концтабори – на Павло-Кічкасі та в районі вокзалу «Запоріжжя-2».
Процес реабілітації невинно репресованих розпочався наприкінці 1950-х років. Проте радянська влада боялася говорити правду. За таємною вказівкою КДБ надавало родичам репресованих недостовірну інформацію про дату, місце та причину їх смерті. Значним досягненням стало ухвалення у квітні 1991 року Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій», який дозволив повернути добре ім’я тисячам наших співвітчизників.
Після перемоги Революції Гідності Українська держава переосмислює свою історію. За ініціативи команди Президента України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Один із співавторів цього документа – наш земляк, народний депутат України Ігор Артюшенко.
До учасників мітингу звернувся заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко: «Відтепер право на реабілітацію отримують ті, хто зі зброєю в руках боровся за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через “експропріацію” чи “розкуркулення”. Законодавчі зміни знімають тавро «ворогів народу», «вбивць», «шпигунів», «диверсантів» із тисяч людей, нехай і посмертно», - зазначив посадовець.
Новий закон створює засади для подальшої декомунізації та деколонізації суспільної свідомості, запроваджує позасудовий порядок реабілітації через національну та регіональну комісії, визнає потерпілими від злодіянь комуністичного режиму родичів репресованих.
Доктор історичних наук професор Георгій Шаповалов розповів про трагічну долю талановитого дослідника, археолога, директора музею Дніпрогесу Микола Філянського, якого за надуманими звинуваченнями заарештували та розстріляли в 1937 році. До присутніх також звернулися заступник голови обласної ради Владислав Марченко, депутат міської ради Геннадій Васильчук, керуючий справами Запорізького міськвиконкому Роман Омелянович.
Учасники мітингу вшанували загиблих хвилиною мовчання та покладанням квітів, спільний молебень провели представники релігійних конфесій.
До 85-х роковин Великого терору 1937-1938 років обласна виконавча влада працює над увічненням пам’яті тисяч наших земляків, зокрема невинно репресованих працівників заводу ім. Кірова у м. Токмак, хліборобів із сел.Новомиколаївка, с. Новогупалівка Вільнянського району, с. Осипенко Бердянського району, с. Новогородківка Мелітопольського району, які загинули від рук сталінських поплічників.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю