День археолога - 15 серпня був встановлений Указом Президента України від 6 серпня 2008 року № 694/2008. Неофіційно це свято відзначали археологи Радянського Союзу з початку 1960-х рр. (до дня народження Тетяни Пассек - відомої дослідниці трипільської культури).
Інтерес до археологічних пам'яток в Запорізькій області простежується протягом кількох століть. Але найбільш грандіозною археологічною експедицією була Дніпробудівська у першій половині ХХ століття. В зоні майбутнього затоплення були відкриті і досліджені сотні археологічних пам'яток від пам’ятників кам’яного віку до пам'ятників бронзи і скіфо-сарматського часу. В кінці 1930-х починається дослідження Каменського городища, пов'язане з ім'ям професора МДУ Бориса Гракова. Паралельно в Надпоріжжі було виявлено велику кількість пам'яток співробітниками інституту археології Олександра Бодянського.
На початку 1960-х рр. новобудови України (будівництво атомної станції, прокладка газопроводів тощо) викликали проведення термінових охоронних досліджень – переважно курганів (було досліджено більше 500 курганів, серед них Гайманова могила, Молочанське святилище тощо).
Інститут археології запропонував організувати експедицію і включитися в охоронні розкопки курганів. За півтора десятиліття було розкопано понад 200 курганів. Перший з них 7-метровий Бабурський курган дав матеріали від енеоліту до середньовіччя. Курганний могильник біля с. Іллінка Кам'янсько-Дніпровського району поповнив фонди музею різноманітними знахідками скіфського часу: сагайдаки зі стрілами (близько 800 шт), срібний і чорнолаковий посуд, бляшки в звіриному стилі, золоті прикраси, серед яких об'ємна золота гривня. У кургані біля с. Кінські Роздори (Пологівський район) знайдено унікальний античний шолом до V - поч. IV ст. до н.е.
Унікальні знахідки, знайдені на території Запорізької області, поповнили колекції музеїв Києва, Харкова, Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І.Яворницького, Запорізького обласного краєзнавчого музею, музею історії запорозького козацтва Національного заповідника «Хортиця», музею Національного історико-археолоігчного заповідника «Кам’яна Могила».
Значний внесок у розвиток археологічної науки в Запорізькій області внесли підводні пошукові роботи на дні р. Дніпро, які проводила експедиція Запорізького клубу любителів підводного спорту «Скіф» за участі директора обласного краєзнавчого музею професора Георгія Шаповалова.
У цьому році свій 26 польовий сезон на Мамай горі проводить експедиція ЗНУ під керівництвом Геннадія Тощева, триває вивчення Кам'яної могили та її околиць; як і раніше проводяться розкопки на поселенні «Портмашево» (керівник Андрій Антонов); Центром охорони культурної спадщини здійснювалися археологічні розвідки у Вільнянському районі; розширюється дослідницька діяльність співробітників Національного заповідника «Хортиця», які вивчають комплекси поселень епохи бронзи (Олег Тубольцев), скіфського часу (Максим Остапенко) періодів козацтва і російсько-турецьких воєн (Дмитро Кабалія). Не теперішній час на території області працюють 12 археологів.
За останні десятиліття Запоріжжя набуло популярність, як один з археологічних центрів. На базі національного університету, краєзнавчого музею та Центру відбулися конференції та семінари різного рівня, в роботі яких взяли участь фахівці з багатьох міст України, ближнього і далекого зарубіжжя.
Запорізькі археологи беруть участь у стажуваннях і конференціях за кордоном. Їх роботи друкують в різних країнах. Невтомні трудоголіки-археологи, вивчаючи тисячолітню історію людства, по крупицях відновлюють минуле нашої області, яка за кількістю пам’яток займає одне з провідних місць в Україні. В Запорізькій області на державному обліку перебуває 8476 тис. пам’яток, з них 6722 – пам’ятки археології, 1697 – історії, 37 – монументального мистецтва; 20 – науки і техніки. До Державного реєстру нерухомих пам'яток України національного значення внесено 12 об'єктів культурної спадщини регіону: 3 пам'ятники історії, 9 – археології.
