Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України схвалено «Програму комплексного обстеження і консервації пам’ятки культурної спадщини «Кам’яна Могила», розроблену Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень з метою збереження унікальної пам’ятки археології національного значення.
Про це повідомила директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Ірина Конарева.
- Один з пріоритетних напрямків розвитку Запорізької області - охорона культурної спадщини і розвиток туризму. У рамках цієї роботи за сприяння обласної державної адміністрації Національним історико-археологічним заповідником “Кам’яна Могила” здійснюються заходи із захисту пам’яток культурної спадщини заповідника та його подальшої розбудови, - повідомила Ірина Конарева.
Враховуючи загальнодержавне та міжнародне значення комплексу археологічних пам'яток «Кам'яна Могила», Міністерством культури України у 2006 році було ініційовано внесення об’єкту «Археологічний комплекс «Кам’яна Могила» до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Як поінформувала Ірина Конарева, заповідником завершено роботу над номінаційним досьє об’єкту «Археологічний комплекс «Кам’яна Могила» для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Досьє схвалено Науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України і рекомендовано направити до Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.
- Цього року планується провести Міжнародну наукову конференцію, під час якої буде презентовано номінаційне досьє об’єкту «Археологічний комплекс «Кам’яна Могила». Наразі заповідником ведеться відповідна робота з підготовки заходу. Ця конференція сприятиме підвищенню рівня туристичної привабливості національного заповідника серед вітчизняних та іноземних відвідувачів, створенню музейної інфраструктури європейського рівня та подальшому розвитку музейного туризму в Запорізькому краї, - підкреслила Ірина Конарева.
Довідкова інформація:
Національний історико-археологічний заповідник «Кам’яна могила» займає площу близько трьох гектарів, висота останця сягає 12 м, кількість плит пісковика перевищує три тисячі. Навалені тут природою камені то виступають із землі вертикально, то, відхиляючись у протилежні боки, утворюють начебто навіси. Це місце тисячоліттями слугувало древнім людям вівтарем для відправлення релігійних обрядів, воно містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів.
Перші письмові відомості про унікальну пам’ятку історії і природи належать до кінця XVIII ст. Свою назву вона отримала за аналогією зі скіфськими горбами-курганами (давніми похованнями, могилами), хоча власне могилою вона не є.
У 1934–1938 роках дослідники виявили гроти з унікальними печерними зображеннями, що дало можливість краще зрозуміти побут і культуру народів, які у давнину населяли український степ. Після виходу монографії «Кам’яна могила» видатного українського археолога Михайла Рудинського, який у 1951–1957 роках проводив на ній дослідження, пам’ятка привернула до себе увагу світової наукової громадськості.
Багаторічні дослідження «Кам’яної могили» привели до відкриття 65 гротів і печер, на стелях яких виявлено кілька тисяч найрідкісніших наскельних зображень різних історичних епох - від пізнього палеоліту і мезоліту до середньовіччя. У наш час значна частина гротів законсервована для забезпечення збереження давніх петрогліфів. Наскельне мистецтво «Кам’яної могили» є аналогом витворів первісних людей у печерах Західної Європи, Уралу та Сибіру і відрізняється лише переважанням мистецтва малих форм.
У вересні 2008 року указом Президента України №815/2008 заповіднику було надано статус національного. З цього часу його офіційна назва — Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна Могила». Щороку пам’ятку відвідують понад 30 тисяч туристів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року пісковий пагорб – об’єкт археології «Культовий комплекс «Кам’яна Могила» внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією «пам’ятки національного значення».
Управління у справах преси та інформації
