26-28 квітня Запоріжжя відвідає офіційна делегація Ради директорів ЄБРР

Особливий наголос під час цього візиту буде ставитись на необхідності розширення портфелю проектів ЄБРР у муніципальному секторі без залучення державних гарантій, стратегічних інфраструктур-проектів, у секторах, що мають велике соціальне значення (зокрема, малий та середній бізнес, банківський сектор).

У програмі перебування делегації – зустріч з головою облдержадміністрації, мером Запоріжжя, відвідини ВАТ „Запоріжабразив” та ЗАТ „Запорізький автомобілебудівний завод”, переговори з представниками підприємств – потенційних клієнтів ЄБРР, знайомство з експозицією музею історії Запорозького козацтва.

Нижче подаємо склад делегації та історичну і економічну довідку про ЄБРР.

Прес-служба облдержадміністрації

Склад

офіційної делегації Ради

Директорів ЄБРР до України

 Європейський банк реконструкції та розвтику

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) було створено у 1991 році, враховуючи численні перетворення, які відбувалися та відбуваються сьогодні в економічному та політичному середовищі країн Центральної і Східної Європи, з метою надання підтримки процесу становлення їх ринкових економік.

ЄБРР – це міжнародна організація, що має у своєму складі 62 члени (60 країн, 2 міжнародні організації – Європейське співтовариство і Європейський інвестиційний банк). Банк працює у тісному співробітництві з усіма своїми членами, а також з Міжнародним валютним фондом, Міжнародним Банком реконструкції і розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Організацією економічного співробітництва і розвитку, Організацією Об’єднаних Націй та її спеціалізованими установами й іншими відповідними органами, пов’язаними з економічним розвитком та інвестиціями в країнах Центральної і Східної Європи.

ЄБРР надає фінансову допомогу 27 країнам, інші країни є донорами.

Країнами операцій ЄБРР є: Азербайджан, Албанія, Вірменія, Бєларусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Російська Федерація, Румунія, Словацька Республіка, Словенія, Таджикистан, Туркменістан, Угорщина, Узбекистан, Україна, Хорватія, Чеська Республіка, Сербія та Чорногорія, Естонія.

З моменту заснування сукупний капітал ЄБРР складав 10 мільярдів євро; в 1997 році він був подвоєний і досяг 20 мільярдів євро, що дозволяє банку й надалі задовольняти зростаючий попит на його послуги і забезпечувати свою фінансову стабільність.

Угода про заснування Європейського банку реконструкції і розвитку була укладена 29 травня 1990 року у Парижі; набрала чинності 28 березня 1991 року.

Перше засідання Ради Керівників відбулося в Лондоні з 15 по 17 квітня 1991 року, на якому було обрано Президента та директорів ЄБРР і затверджено постанову №8, яка дозволила банку розпочати свою діяльність 15 квітня 1991 року.

Штаб-квартира ЄБРР знаходиться у Лондоні. Угода про штаб-квартиру між Урядом Об’єднаного Королівства і ЄБРР була підписана 15 квітня 1991 року і відповідно до статті 24 набрала чинності з моменту її підписання.

У тому ж році відбувається розпад Радянського Союзу, і вже до кінця 1992 року 12 нових незалежних держав завершують процедуру офіційного вступу у ЄБРР.

Найбільш важливі події у розвитку та становленні ЄБРР

- Грудень 1989 року. Європейська Рада у Страсбурзі схвалює пропозицію про створення ЄБРР.

- Січень 1990 року. У Парижі починаються переговори про створення ЄБРР.

- Травень 1990 року. У Парижі підписана Угода про створення ЄБРР.

- Квітень 1991 року. Відкриття ЄБРР у Лондоні за участю керівників, які є представниками перших членів банку (41).

- Червень 1991 року. Схвалено перший проект у державному секторі (Познанський банк у Польщі).

- Вересень 1991 року. Схвалено перші три проекти у приватному секторі.

- Листопад 1991 року. Підписано угоду про відкриття першого представництва банку у Варшаві.

- Грудень 1991 року. Розпад Радянського Союзу. До кінця 1992 року 12 нових незалежних держав завершують процедуру офіційного вступу у ЄБРР.

- Квітень 1992 року. У Будапешті (Угорщина) відбулося перше щорічне засідання Ради керівників ЄБРР.

- Липень 1992 року. Рада Директорів погоджується із припиненням існування Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. До кінця 1992 року Словенія завершує процедуру офіційного вступу у члени ЄБРР. У грудні Рада Директорів рекомендує прийняти Хорватію у члени ЄБРР.

- Березень 1993 року. ЄБРР задовольняє прохання Групи-7 і стає розпорядником коштів за рахунком ядерної безпеки, багатосторонніх програм підвищення безпеки роботи АЕС у регіоні.

- Квітень 1993 року. У Лондоні вперше відбулося чергове щорічне засідання Ради керівників ЄБРР.

- Липень 1993 року. З метою підтримки малого і середнього підприємництва організовано Фонд підтримки малих підприємств Росії.

- Квітень 1994 року. В Санкт-Петербурзі (Росія) відбулося щорічне засідання Ради керівників ЄБРР, під час якого була схвалена середньострокова стратегія діяльності банку.

- Квітень 1995 року. У Лондоні проходить щорічне засідання Ради Керівників ЄБРР. Керівники офіційно доручають Раді Директорів провести аналіз майбутніх потреб банку у капіталі.

- Жовтень 1995 року. ЄБРР бере участь у першому спільному відрядженні представників міжнародних фінансових установ у Боснію і Герцеговину.

- Квітень 1996 року. У Софії (Болгарія) відбулося щорічне засідання Ради керівників ЄБРР. Акціонери одностайно схвалюють рішення про подвоєння капіталу ЄБРР до 20 мільярдів євро.

- Червень 1996 року. Боснія і Герцеговина стає 60-м членом Банку і 26-ю країною операцій.

- Грудень 1996 року. ЄБРР укладає свій перший проект у Таджикистані, таким чином, реалізація проектів відбувається в усіх країнах операцій.

- Квітень 1997 року. У Лондоні проходить щорічне засідання Ради керівників ЄБРР. Рішення про подвоєння капіталу ЄБРР до 20 мільярдів євро набирає чинності.

- Грудень 1997 року. Розпочинає функціонувати Фонд Чорнобильського укриття, розпорядником коштів якого виступає ЄБРР. У рамках Фонду донорські кошти використовуються з метою сприяння Україні у реалізації заходів безпеки на Чорнобильській АЕС.

- Травень 1998 року. У Києві (Україна) з 8 по 12 травня проходило щорічне засідання Ради керівників ЄБРР. Це була одна з найважливіших подій року у фінансових колах України. Результати засідання були пов’язані як з його організацією, було проведено реконструкцію готельного комплексу міста Києва, так із укладанням низки важливих для України фінансових документів, а саме: 8 травня 1998 року у Національному Банку України укладено угоду про відкриття другої кредитної лінії у розмірі 120 млн. екю для розвитку малих і середніх підприємств. Кредитна лінія складалася з трьох частин: мікрокредити – від 30 до 50 тисяч доларів; кредити для підтримки малого та середнього бізнесу – на суму до 2,5 млн. доларів; кредитування великих підприємств – до 10 млн. доларів. Значним успіхом також було підписання угод про надання Україні грантів, пов’язаних зі створенням укриття на Чорнобильській АЕС.

- Листопад 1998 року. ЄБРР відкриває представництво в Єревані (Вірменія) і завершує створення мережі представництв на місцях у всіх країнах операцій.

- Квітень 1999 року. У Лондоні проходить щорічне засідання Ради Керівників ЄБРР, під час якого схвалюється переглянута стратегія діяльності банку.

- Вересень 1999 року. По закінченні конфлікту у Косово ЄБРР розпочинає реалізацію Плану дій у Південно-Східній Європі з метою залучення інвестицій і надання допомоги у відновленні регіональної економіки.

- Квітень 2000 року. У Ризі (Латвія) проходить щорічне засідання Ради Керівників ЄБРР.

- Липень 2000 року. ЄБРР затверджує нову політику інформування суспільства.

- Жовтень 2000 року. Монголія стає членом ЄБРР.

- Грудень 2000 року. Закриття Чорнобильської АЕС.

- Січень 2001 року. Федеральна Республіка Югославія стає 27-ю країною операцій ЄБРР.

- Квітень 2001 року. У Лондоні проходить щорічне засідання Ради керівників ЄБРР. Рада Директорів повідомляє, що у збільшенні капіталу ЄБРР немає потреби.

2002 рік. У Бухаресті проходить щорічне засідання Ради Керівників ЄБРР.

- Квітень 2003 року. Результатом зустрічі у Лондоні Прем’єр-міністра України із Президентом ЄБРР Жаном Лем’єром стало підписання Програми співпраці між українським урядом і ЄБРР на 2003-2004 роки.

- Квітень 2004 року. У Лондоні проходить щорічне засідання Ради керівників ЄБРР.

- Травень 2004 року. 8 країн - членів ЄБРР (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаків, Словенія, Угорщина, Чехія) стають членами Європейського Союзу.

- Липень 2004 року. Президент ЄБРР Жан Лем’єр розпочав свій другий чотирирічний термін головування.

Інституційна система Європейського

банку реконструкції і розвитку

Згідно зі статтею 22 статуту ЄБРР організаційна структура банку складається з: Ради Керівників, Ради Директорів, Президента, одного чи більше віце-президентів, а також інших співробітників.

Головним директивним органом Європейського банку реконструкції і розвитку є Рада Керівників. Кожна з країн-членів банку обирає одного Керівника і одного заступника, що приймають рішення від імені своєї країни. Заступник Керівника має право голосувати лише тоді, коли сам Керівник відсутній. Рада Керівників щорічно проводить Загальні збори, на яких визначаються основні напрямки діяльності ЄБРР. Вага члена Ради при голосуванні пропорційна пайовій участі його країни в основному капіталі банку.

Для керівництва повсякденною діяльністю ЄБРР Рада Керівників обирає Раду Директорів і Президента. Рада Директорів (складається з 23 членів) відповідає за керування загальною діяльністю банку, визначає його політичний курс, приймає рішення про надання кредитів, гарантій, інвестицій, позик, надання технічної допомоги й інші операції ЄБРР.

Усі питання щодо стратегії банку і кредитних угод подаються на розгляд Раді Директорів разом з рекомендацією Президента банку. Затвердження операції Радою рівнозначно її погодженню банком. Кількість голосів кожного з директорів визначається кількістю країн, представлених ним. Якщо директор представляє більш ніж одну країну, від імені кожної з них він голосує окремо. Рішення по загальній політиці приймаються більшістю, не менше двох третин від загальної кількості голосів країн, що беруть участь у голосуванні. Рішення по інших операціях приймаються простою більшістю голосів.

При Раді Директорів функціонують три комітети (Ревізійний комітет, Комітет з фінансової і операційної політики, Комітет з бюджетних і адміністративних питань) і керівна група Ради Директорів.

Президент (термін повноважень складає 4 роки, може бути переобраний) керує штатом і разом із Радою Виконавчих директорів відповідає за поточні справи банку. Президент головує на зборах Ради. Хоча президент не голосує при прийнятті Радою рішень, він/вона може мати вирішальний голос у ситуації, коли думки директорів розділилися нарівно.

Президент очолює персонал банку. Він несе відповідальність за організацію роботи, призначення або звільнення посадових осіб і співробітників відповідно до правил, встановлених Радою Директорів.

Повсякденне керівництво справами банку відбувається на рівні департаментів. З метою більш ефективного розподілу повноважень ЄБРР має такі департаменти: банківський, фінансовий, кадрово-адміністративний, юридичний, економічний департаменти, департамент оцінки, операційної та екологічної підтримки, департамент зовнішніх та внутрішніх зв’язків, департамент внутрішньої ревізії, відділ контролю за корпоративною етикою, канцелярія Президента. До складу департаментів, у свою чергу, входять відділи та управління.

Основні напрями діяльності ЄБРР

З метою досягнення стратегічної мети – сприяння переходу країн Центральної і Східної Європи до відкритої економіки, орієнтованої на ринок; розвиток приватної і підприємницької ініціативи – банк сприяє країнам-одержувачам - членам банку у здійсненні структурних і галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію, децентралізацію і роздержавлення (приватизацію), шляхом:

- сприяння через приватних та інших зацікавлених інвесторів налагодженню, удосконаленню та розширенню конкурентоспроможної продуктивної підприємницької діяльності (зокрема, малим і середнім підприємствам);

- залучення інвестиційних ресурсів, включаючи інвестиції у сфери послуг і фінансів, сприяючи тим самим створенню конкурентного середовища і підвищенню продуктивності праці, рівня життя, а також поліпшенню умов праці;

- надання технічного сприяння у підготовці, фінансуванні і здійсненні відповідних проектів, як окремих, так і в рамках спеціальних інвестиційних програм;

- стимулювання і заохочення розвитку ринків капіталу;

- підтримки обґрунтованих й економічно життєздатних проектів;

- сприяння всією своєю діяльністю екологічно здоровому і стійкому розвитку.

Основні види фінансування ЄБРР – кредити, інвестування в акціонерні капітали і гарантії.

ЄБРР націлений на проведення своїх операцій у масштабах усього регіону; з цією метою були затверджені проекти співробітництва з кожною країною операцій. З метою координації діяльності на місцях ЄБРР відкрив місцеві представництва у всіх країнах операцій. Укомплектовані кадрами іноземних і місцевих фахівців ці представництва беруть повноцінну участь у розробці нових проектів і контролі за перебігом зростаючого числа операцій ЄБРР.

При цьому ефективність діяльності ЄБРР полягає в його глибокому знанні регіону операцій. Будучи найбільшим інвестором у приватному секторі регіону, ЄБРР має стійке уявлення про проблеми і потенціал кожної з 27 країн операцій.

Одна з основних переваг ЄБРР – це здатність брати на себе ризики, що дозволяє йому розширювати межі комерційних можливостей у країнах операцій. Маючи вищий кредитний рейтинг ААА, ЄБРР може залучати кошти на міжнародних ринках капіталу за найвигіднішими умовами. Досвід роботи ЄБРР у регіоні дозволяє йому оцінювати ризики, а передані урядами-донорами у його розпорядження фонди технічного співробітництва забезпечують ретельність вивчення проектів.

Відмінною рисою діяльності ЄБРР є його прихильність справі екологічно чистого розвитку. ЄБРР застосовує природоохоронні вимоги до всіх своїх проектів, виділяє кошти на поліпшення муніципальної інфраструктури і заохочення енергозбереження. Важливу роль відіграє ЄБРР і в області ядерної безпеки: він виступає розпорядником фондів, створених для підвищення безпеки роботи АЕС у регіоні.

Отже, ЄБРР прагне до створення сприятливого інвестиційного клімату на основі ефективної правової і нормативної бази, раціонального корпоративного управління та обмеження бюрократичного втручання, рішучої боротьби з корупцією, справедливої і прогнозованої системи оподатковування і прозорої фінансової звітності.

ЄБРР спеціалізується на проектному фінансуванні. На сьогодні банком виділено понад 20 млрд. євро на більше ніж 800 проектів у приватному та державному секторах. При цьому центральний напрям діяльності ЄБРР припадає на приватний сектор. На сьогодні його частка складає понад 70% всіх операцій ЄБРР, що відповідає вимогам Угоди про заснування банку щодо виділення на проекти у державному секторі не більш 40% усіх капіталовкладень банку.

При реалізації своїх пріоритетів ЄБРР забезпечує збалансованість свого портфелю за країнами, послугами і категоріями ризиків з метою одержання максимального ефекту впливу на процес реформування, зберігаючи при цьому фінансову стабільність Банку.

Проекти ЄБРР здійснюються у низці галузей, причому на фінансові організації, інфраструктуру, промисловість і торгівлю припадає по одній третині зобов’язань банку. У 1999 році банківський департамент було структуровано у шість бізнес-груп: створено три територіальні групи – Центральна Європа; Росія і Центральна Азія; Південна і Східна Європа і Кавказ, а також три галузеві групи – фінансові організації; інфраструктура; промисловість і торгівля.

Отже, основними галузями перетворень є фінанси, муніципальна та природоохоронна інфраструктура, транспорт, енергетика, агропромисловий комплекс та природні ресурси.

Фінанси. Формування надійної фінансової системи має головне значення під час трансформаційних ринкових перетворень. Створення нових банків і приватизація існуючих держбанків відіграють ключову роль у цьому процесі. Як показав досвід останнього часу, такі банки більш прибуткові, ніж держбанки, і більш активно кредитують реальний сектор економіки.

ЄБРР виступає за зміцнення фінансового сектора шляхом прямого інвестування у фінансові установи і використання місцевих посередників для перекредитування підприємств.

Зважаючи на потребу в акціонерному капіталі для фінансування росту приватного сектора, ЄБРР здійснив вклади в акціонерні капітали банків багатьох країн операцій. У більшості випадків, коли ЄБРР виступає акціонером, він призначає одного або двох членів до складу рад банків для впровадження систем корпоративного управління, підзвітності керівництва, раціональних принципів ведення банківської справи і належної природоохоронної практики.

З метою надання місцевим посередникам більших можливостей для фінансування торгових угод ЄБРР у січні 1999 року заснував нову програму сприяння торгівлі, яка діє у всіх 27 країнах операцій. У новій програмі передбачається спрощення порядку видачі гарантій ЄБРР.

У 1999 році ЄБРР затвердив нові напрямки діяльності у фінансовому секторі для малих і середніх підприємств. В них підкреслюється необхідність розширення діапазону фінансових інструментів у місцевому фінансовому секторі, активізування фінансування, а також зміцнення системи корпоративного управління і практики підприємницької діяльності місцевих фінансових організацій.

Муніципальна та природоохоронна інфраструктура. Поліпшення муніципального господарства та охорони навколишнього середовища у всьому регіоні тісно пов’язано з реформуванням нормативної бази та змінами у формах фінансування муніципальних організацій. Залучається приватний капітал, який дозволяє підвищити якість муніципальних послуг.

Для поліпшення умов життя та модернізації застарілої інфраструктури ЄБРР спрямовує капітал у такі галузі, як водопостачання, збір і очищення стоків, видалення твердих відходів, централізоване теплопостачання, газопостачання і міський транспорт.

В області водопостачання одним з найбільших проектів ЄБРР став наданий у 1994 році кредит у 22,7 млн. євро під державну гарантію на модернізацію водопроводу і каналізації в Талліні. Завдяки новим технологіям очищення ґрунтової води, цей проект дозволив підвищити надійність і якість водопостачання, а також зменшити забруднення акваторій Фінської затоки і Балтійського моря.

Транспорт. У рамках підтримки транспортної галузі регіону ЄБРР реалізує проекти модернізації автотрас і міського транспорту, залізниць, авіатранспорту і портових господарств.

ЄБРР надає значні асигнування з метою поліпшення автотранспортної інфраструктури в країнах операцій. До таких проектів належить виданий у 1994 році кредит у 48,5 млн. євро на модернізацію білоруської автомагістралі М1/Е30, яка з’єднує Москву, Мінськ, Варшаву і Берлін. У Болгарії ЄБРР профінансував великий проект реконструкції автотраси: завершення будівництва 32-кілометрового відрізка Транс’європейського автокоридору та реконструкція понад 800 км головних трас регіонального та загальнодержавного призначення. Паралельно з кредитом ЄБРР у 42,8 млн. євро кредитні ресурси надійшли і від Європейського інвестиційного банку.

В галузі залізничного транспорту до великих проектів ЄБРР належить наданий у 1994 році кредит у 45,9 млн. євро Словенським залізницям на модернізацію основної залізничної мережі внутрішнього і міжнародного сполучення. У 1999 році ЄБРР затвердив п’ять нових залізничних проектів на загальну суму 170 млн. євро. До їх числа увійшов й проект України (51,7 млн. євро).

Енергетика. У низці країн з метою залучення дешевих інвестиційних ресурсів і підвищення надійності систем здійснюється реформування енергетичної галузі. Насамперед це Казахстан і Угорщина, де ця галузь зазнала повномасштабного структурного реформування. У цих країнах з’явилися приватні підприємства і відкрилися нові ринки. Радикальні реформи відбуваються також у Болгарії, Грузії, Латвії, Молдові, Румунії та Естонії.

Одним з найбільш значних проектів ЄБРР є кредит у 18 млн. євро, наданий у 1994 році грузинському підприємству енергетики „Сакенерго” на модернізацію каскаду ГЕС на річці Ріоні і теплоелектростанції Гардабани. Проект дозволив підвищити енергоефективність як виробництва електроенергії, так і її кінцевого споживання, зменшити залежність країни від імпорту енергоносіїв та реформувати галузь шляхом комерціалізації підприємств і поліпшення фінансових показників їх роботи.

Для розробки проектів енергозбереження у 1995 році в ЄБРР було створено відділ енергоефективності.

Агропромисловий комплекс. У переважній більшості країн регіону сільське господарство відіграє життєво важливу роль і на нього припадає понад одну третину ВВП. Враховуючи зазначене, ЄБРР за останні роки значно збільшив портфель проектів в області АПК.

ЄБРР кредитував цілу низку великих проектів, як з метою модернізації діючих, так і створення нових підприємств. Так, у 1999 році ЄБРР надав найбільшому в Росії пивоварному заводу „Балтика” кредит у 39,9 млн. євро. Кредит дозволив заводу збільшити виробничі потужності на двох діючих об’єктах і розширити свою мережу збуту в країні.

З метою задоволення потреб у фінансуванні невеликих агропромислових проектів було сформовано ряд каналів фінансового посередництва. Так, відкриті кредитні лінії банкам в Угорщині. Румунії, Словацькій Республіці, Україні та Хорватії.

ЄБРР сприяє створенню оптових ринків у низці країн, у тому числі в Болгарії, Угорщині, Грузії, Польщі, Румунії, Україні і Хорватії, з метою надання місцевим фермерам можливості рекламування та продажу власної продукції. Так, у 1996 році завдяки кредиту ЄБРР у 6,4 млн. євро було відкрито Мінський оптовий ринок (діюча овочева база була перетворена на сучасний плодоовочевий оптовий ринок).

Природні ресурси. Діяльність ЄБРР у галузі природних ресурсів сприяє стимулюванню видобутку нафти і газу, становленню конкурентоспроможного золотодобування, модернізації хімкомбінатів. Так, у 1995 році ЄБРР надав 37,7 млн. євро кредиту на розвиток Кумторської золотодобувної шахти у Киргизії. Проект є винятково важливим для країни, адже він став довгостроковим джерелом надходження валютних коштів.

Інші галузі. ЄБРР значно вплинув на розвиток галузі нерухомості і туризму, сприяючи будівництву сучасних адміністративних будинків і готелів. Значна допомога була надана банком і в області судноплавства.

У туристичній галузі зростає попит на готелі вищого класу. ЄБРР зробив значний внесок у проектування, будівництво та експлуатацію чотирьохзіркового готелю у м. Києві. Готель, розрахований на 244 номери, коштував 39,5 млн. євро. ЄБРР надав кредитні ресурси у сумі 13,6 млн. євро.

З метою одержання максимального ефекту від впливу на трансформаційні процеси у регіоні ЄБРР приділяє особливу увагу пропаганді результатів виконання його проектів. Це дозволяє вчитися на досвіді участі у проектах ЄБРР; на успіхах або провалах того чи іншого проекту. Багато проектів ЄБРР розроблені для демонстрації можливостей успішного виконання конкретного проекту у даній галузі або країні, тощо.

Інструменти фінансування ЄБРР

Інструменти фінансування ЄБРР поділяються на інструменти прямого фінансування та фінансування через посередників.

1. Інструменти прямого фінансування

ЄБРР здійснює пряме фінансування конкретних проектів за лінією приватного сектора, структурної перебудови і приватизації, а також фінансує інфраструктуру, яка забезпечує цю діяльність. Основними одержувачами кредитів банку є спільні підприємства.

Банк пропонує широкий набір фінансових інструментів та гнучко підходить до розробки схем фінансування проектів. Мінімальна сума кредиту банку складає 5 млн. євро, хоча у цьому питанні банк може виявити гнучкість, якщо проект має принципово важливе значення для країни. На практиці середня сума фінансування ЄБРР складає близько 22 млн. євро.

Інструментами прямого фінансування ЄБРР є кредити, пайова участь в акціонерному капіталі компанії та гарантії.

Кредити. ЄБРР надає кредити, умови реалізації яких індивідуально враховують сутність певного кредитного проекту. Банк може взяти кредитний ризик або цілком на свій баланс, або синдикувати його частину на ринку. Кредит може забезпечуватися активами позичальника чи бути конвертований в акції, або передбачати участь в акціонерному капіталі.

При кредитуванні приватних комерційних підприємств банк зазвичай не вимагає гарантій від уряду країни, і, як правило, кредити надаються без права стягнення з іноземних спонсорів після початку здійснення проекту. Підставою для надання кредиту є рух готівки за проектом та зазначена у проекті можливість погасити кредит протягом обумовленого терміну.

Кредити таких міжнародних організацій як ЄБРР за традицією виключаються зі сум державного боргу у випадку його реструктуризації, і в такий спосіб ці організації мають статус привілейованого кредитора. Коли ЄБРР виступає головним кредитором, перевагами статусу привілейованого кредитора можуть скористатися і банки, які є посередниками наданих кредитів позичальникам приватного сектору.

Пайова участь в акціонерному капіталі. Інвестування в акціонерні капітали може набувати найрізноманітніших форм, у тому числі підписку на звичайні чи привілейовані акції. Пропонуються інвестиції у квазіакціонерний капітал, починаючи від субординованих кредитів, боргових зобов’язань та векселів, що забезпечують прибуток, і закінчуючи привілейованими акціями, що викуповуються вільно. Викуповуючи пай в акціонерному капіталі, ЄБРР розраховує на одержання відповідного прибутку на вкладені кошти. Він завжди має чіткий план вилучення своїх коштів і завжди виступає в якості субконтрольного акціонера.

ЄБРР може також гарантувати розміщення акцій, які випущені державним чи приватним підприємством.

Банк розглядає можливість фінансування процесу передачі акцій діючих підприємств лише у випадках приватизації, коли така передача явно підвищить ефективність підприємства (наприклад, шляхом удосконалення менеджменту, реконструкції підприємства за нових власників або злиття з іншою компанією).

Гарантії. ЄБРР може допомогти позичальникам в одержанні доступу до капіталу шляхом надання гарантій. Гарантії бувають різних типів, починаючи від гарантій від усіх ризиків і закінчуючи частковими гарантіями щодо конкретних ризиків, але у всіх випадках максимальний ризик повинен бути відомим та чітко визначеним, а кредитний ризик повинен бути прийнятним.

2. Інструменти фінансування через посередників

Багато проектів є недостатньо великими для застосування інструментів прямого фінансування. З метою полегшення доступу підприємців і малих компаній до фінансових ресурсів ЄБРР надає підтримку таким фінансовим посередникам: місцевим комерційним банкам, банкам мікрокредитування, фондам акціонерного капіталу та організаціям, що займаються фінансовим лізингом.

Інвестиційні вимоги відповідають принципам роботи ЄБРР, але рішення про кредитування тих чи інших малих або середніх підприємств фінансові посередники приймають самостійно.

Фінансові посередники ЄБРР займаються кредитуванням рентабельних та обґрунтованих проектів, спрямованих на розвиток приватного сектора. Кожен  банк має свої вимоги та інвестиційні ліміти.

Незважаючи на те, що банк у переважній більшості випадків не надає пряме фінансування малим і середнім підприємствам (МСП), він має низку інструментів для роботи з ними, а саме: кредитні лінії, софінансування, участь в акціонерних капіталах інвестиційних фондів, механізм сприяння розвитку торгівлі та участь в акціонерних капіталах банків.

Кредитні лінії. З метою фінансування певних кредитних проектів ЄБРР надає відібраним для цього фінансовим посередникам прямі середньо- та довгострокові кредитні лінії. В окремих випадках аналогічне довгострокове фінансування ЄБРР надає й урядам, які потім направляють ці кредити по каналах комерційних чи інвестиційних банків для фінансування приватних МСП.

Софінансування. ЄБРР намагається залучати інших учасників до софінансування у проектах. Успішне залучення капіталу зовнішніх джерел для фінансування проектів, спонсором яких виступає банк, збільшує загальний обсяг коштів для фінансування інших проектів. До потенційних зовнішніх джерел фінансування відносяться комерційні банки та міжнародні фінансові організації, експортно-кредитні агенції та інші офіційні джерела (державні програми сприяння розвитку). Для багатьох позичальників доступ до комерційного софінансування, яке надане міжнародною фінансовою організацією, є першим кроком до самостійного виходу на ринки комерційного капіталу.

ЄБРР здійснює софінансування проектів разом з місцевими та іноземними банками. У цих випадках робота щодо підготовки та експертизи проектів передоручається софінансуючому банку, але при прийнятті кожного рішення про кредитування враховуються принципи фінансування і кредитування ЄБРР.

Існують наступні форми софінансування: спільне фінансування, паралельне фінансування, синдиціювання, участь у синдиціюванні, тощо.

Спільне фінансування – здійснюється в тих випадках, коли кредити, надані ЄБРР і учасниками софінансування, використовуються у визначених і погоджених частках для фінансування певного комплекту товарів і послуг, необхідних для реалізації проекту.

Паралельне фінансування - здійснюється в тих випадках, коли кредити ЄБРР і учасників софінансування використовуються для фінансування різних комплектів товарів і послуг.

Синдиціювання – залучення інших фінансових установ до кредитування на підставі підготовлених банком документів та на умовах, подібних тим, на яких готовий здійснювати кредитування сам банк.

Участь у синдиціюванні здійснюється в тих випадках, коли ЄБРР зобов’язується фінансувати повний обсяг кредиту, а під час чи після оформлення кредиту продає участь у ньому іншому банку чи банкам.

Участь в акціонерних капіталах інвестиційних фондів. ЄБРР бере участь у діяльності інвестиційних фондів, які, у свою чергу, вкладають капітал в малі та середні приватні підприємства, які розширюються. Ці фонди займаються конкретним регіоном, країною або галуззю, мають на місцях представництва. Основні інвестиційні критерії цих фондів відповідають загальним інвестиційним принципам ЄБРР.

Участь в акціонерних капіталах банків. Головним завданням ЄБРР є підтримка і розвиток здорової і конкурентоспроможної сфери фінансових послуг. З цією метою ЄБРР інвестує кошти в акціонерні капітали приватизованих та приватних банків.

Механізм сприяння розвитку торгівлі. ЄБРР залучає місцеві банки до своїх програм сприяння торгівлі. Це зміцнює репутацію банків як надійний партнерів і забезпечує їм більш широкий вихід на міжнародний ринок торгового капіталу. У рамках цих програм ЄБРР видає часткові гарантії оплати угод місцевих банків, розрахунки за якими здійснюються за допомогою акредитивів.

ЄБРР бере на себе комерційні і політичні ризики неплатежу з боку банку-емітента, а банки, у свою чергу, беруть на себе ризик місцевих компаній. Вигоду від цієї програми отримують як імпортери, так і експортери, з яких не стягується комісія. Комісія за видачу гарантії сплачується банком, який замовляє гарантію ЄБРР.

ЄБРР видає гарантії на широкий діапазон товарів і послуг, у тому числі на товари широкого вжитку, товари сировинної групи, машини та устаткування, енергопостачання, інженерно-технічні роботи, будівництво, технічні та інші послуги. Проте, згідно програми сприяння розвитку торгівлі не дозволяється фінансування певних видів діяльності та виробництва деяких речовин.

Клієнтам місцевих банків із приватного сектора також можуть надаватися кошти у вигляді обігового капіталу, торгового капіталу, а також середньо- та довгострокових вкладень. При цьому завжди враховується специфіка потреб клієнтів.

У рамках програми сприяння торгівлі в Україні працюють два банки, які визначив ЄБРР – Приватбанк і Перший український міжнародний банк.

Стан і перспективи співробітництва між Україною

та Європейським банком реконструкції і розвитку

Політика відкритості та курс на побудову демократич­ного суспільства і ринкової економіки, який запроваджує уряд України, знаходять підтримку у країнах-партнерах України та міжнародній спільноті. Практичним втіленням цієї підтрим­ки є допомога, що надається нашій країні міжнародними фінансовими організаціями. Така допомога надходить у вигляді кредитів та позик (які, зокрема, використову­ються для реалізації ключових проектів розвитку вітчизняної економіки), технічної допомоги, прямих інвестицій в економіку України, тощо.

Кредити та позики міжнародних фінансових організацій надаються позичальникам на пільгових умовах, тобто є середньо- та довгостроковими, передбачають пільговий період та невисокі процентні ставки. Можливість залучення пільго­вих фінансових ресурсів є вкрай важливою для України з огляду на гостру потребу у капітальних вкладеннях, яку відчувають виключно усі галузі вітчизняної економіки, у той час як вітчизняний ринок капіталів залишається неспромож­ним задовольнити ці потреби.

У цьому контексті провідни­м партнером України є Європейський банк реконструкції і розвитку, головною метою діяльності якого є створення належного інвестиційного клімату, а також визначення таких форм проектів, які б були каталізатором більш широкої участі приватного сектора у розвитку ринкової економіки країни. Саме таку роль – роль каталізатора – відіграє Європейський банк реконструкції і розвитку в Україні.

Україна набула членства у ЄБРР у серпні 1992 року. Її частка в статутному фонді становить 160 млн. євро.

Пріоритетні напрями співробітництва ЄБРР із Ук­раїною визначені у Стратегії допомоги Україні (затверджена Радою Директорів банку у вересні 2002 року, оновлена у 2003 році) – середньостроковій програмі, що визначає обсяг, структуру, загальні принципи діяльності ЄБРР в Україні. Стратегія ЄБРР для України спрямована на підтримку економічних і структурних реформ та активний пошук можли­востей реалізації нових проектів банку в Україні. Стратегія ЄБРР для України визначає наступні пріоритети діяльності:

Зміцнення банківського і фінансового секторів та за­безпечення фінансових потреб малого та середнього бізнесу. Сприяння розвитку приватного банківського сектору з метою забезпечення приватних компаній джерелами довгострокового кредитного фінансування, а також розвиток експортного комерційного кредиту та інших фінансо­вих інструментів для підтримки експорту.

Допомога у комерціалізації та структурних реформах у сфері муніципальних послуг та інфраструктури (зокрема транспорту, телекомунікацій тощо).

Ядерна безпека та проект завершення двох блоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС (Х2-Р4).

Підтримка та реструктуризація промислового сектора з метою підвищення ефективності приватизації, реструкту­ризації великих підприємств, залучення іноземних інвесторів, покращення корпоративного управління та підвищення міжнародної конкурентоспроможності ук­раїнських підприємств. Особливий акцент ставиться на агропромисловий комплекс, виробництво товарів широкого вжитку, на виробництва, орієнтовані на експорт.

Розвиток приватного виробництва через кредитні лінії, а також через пря­ме фінансування спільних та українських приватних підприємств, участь в акціонерному капіталі малих та середніх підприємств. Банк робить особливий акцент на співпраці з українськими ком­паніями, на розвитку міцних зв’язків із місцевими бізнесовими колами.

Технічна допомога державним підприємствам спрямована на розробку інвестиційних проектів, розвиток фінан­сового планування, системи закупівель на світових ринках та управління про­ектами.

Реструктуризація енергетичного се­ктора шляхом запровадження енерго­зберігаючих технологій, модернізації енергетичного сектора, фінансування нафтових і газових проектів; підвищен­ня ядерної безпеки водночас із проведен­ням політики банку у галузі енергетики.

Залучення приватних інвестицій у розвиток сільського господарства.

Впроваджуючи свої проекти, банк намагається враховувати усі вищезазначені стратегічні напрями.

Станом на 01.01.2005 між Європейським банком реконструкції і розвитку та Україною укладено 64 проекти загальною вартістю у 1,5 млрд. євро. Понад 71% інвестиційних ресурсів припадає на приватний сектор.

Розглянемо деякі приклади успішного співробітництва із ЄБРР по галузях та подані з боку фахівців банку рекомендації.

Перш за все, варто зауважити, що на сьогодні ключовими темами діалогу між Україною та ЄБРР мають бути реформа і консолідація банківського сектора, практичні заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату, механізми подолання перешкод у структурній та інституційній трансформації промис­ловості, транспорту, систем зв’язку, тощо.

При цьому для успішної перебудови економіки потрібно, щоб фінансовий сектор був плато­спроможним, користувався довірою населення, ефективно виконував посередницькі функції та ін. Зрозуміло, що будь-яка нестабільність макроекономічної ситуації несприятливо впливає на роботу фінансових інститутів держави. Україна потребує краще капіталізованого банківського сектора, високоорганізованої банківської мережі, здатної забезпечити зростання сектора малих та середніх підприємств, індустріального і комерційного секторів.

Ефективна робота підприємств комунального господарства є одним з важливих факторів економічного розвитку. Так, 21 березня 1999 року між Європейським банком реконструкції і розвитку та державним комунальним підприємством „Водоканал” (м. Запоріжжя) було укладено Кредитну Угоду про надання кредиту у розмірі 28,0 млн. грн. З метою реалізації проекту „Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя”. 19 жовтня 1999 року Верховна Рада України затвердила Закон України „Про ратифікацію Гарантійної Угоди („Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя”) між Україною та Європейським банком реконструкції і розвитку” (№1162-ХIV). Згідно Кредитної Угоди ЄБРР кредит надано терміном на 15 років. Станом на 01.04.2005 частка виконання Угоди складає 63,94%.

У контексті розвитку даного сектору діяльність банку може бути зорієнтована на пряму комерціалізацію і структурну реформу підприємств комунального обслуговування, якими традиційно керували держава або муніципалітети. Поряд із модернізацією, удосконаленням, підвищенням ефективності мають бути поставлені такі ключові цілі як: допомога банку у зміні ролі держави (не „оператор”, а „регулятор”), впровадження самопідтримуючої системи оплати, а там, де це можливо, – розвиток  конкуренції.

Банк також може орієнтуватися на масштабні передприватизаційні і постприватизаційні інвестиції для полегшення перебігу процесів приватизації, комерціалізації, структурного реформування у багатьох сферах, серед них: виробництво та розподіл енергії, телекомунікації, тепло-, газо- та водопостачання, транспортні послуги тощо. На цій стадії існує потреба у державних гарантіях (фінансових та нефінансових), але згодом має бути впроваджений режим, за якого внесок банку у комунальні підприємства не потребуватиме гарантій держави. Пріоритет може надаватися тим областям і муніципалітетам, які здатні здійснити необхідні комерційні та структурні реформи.

Україна має розвинутий сектор виробництва товарів споживання. Головні його проблеми – повільність процесів приватизації і нездатність менеджменту забезпечити міжнародну конкурентоспроможність. Отже, сектор потребує інвестицій, які можуть бути забезпечені саме ЄБРР (на сьогодні у цій галузі було реалізовано лише декілька проектів: фасування у скляну тару і виготовлення предметів гігієни).

Сільське господарство і харчова промисловість традиційно відіграють важливу роль в економіці України. За оцінками експертів банку, сектор за всіма рівнями – від основного виробництва агропродуктів і до пакування, випуску машин та устаткування – спроможний поглинати інвестиції у сумі до 10 млрд. євро. Але на практиці цьому заважають недостатня фундаментальність реформ, важкий стан бізнесового середовища та ін. На сьогодні банк вклав кошти лише у декілька сільськогосподарських підприємств (серед них: Дніпропетровський олійноекстракційний завод, Київський пивоварний завод „Оболонь”, Львівська кондитерська фабрика „Світоч”, Центр сільськогоспо­дарських послуг, тощо).

Варто зауважити, що на сьогодні Банк вивчає можливості здійснення інвестицій у підприємства з переробки олії, у хлібобулочне виробництво, молочну промисловість, тощо.

Металургійні, хімічні і нафтохімічні підприємства мають значні інвестиційні можливості. Цей сектор забезпечує найбільшу частку ВВП України (майже половина її загального експорту – це продукція металургійної промисловості). Банк налагодив партнерські відносини з тими компаніями, які були реорганізовані в акціонерні товариства під час першої хвилі приватизації у 1996-1997 роках. Так, банк інвестував понад 8 млн. євро у проект „Нафтогаз-Полтава” (загальна вартість проекту становить 40,5 млн. євро) – перше спільне нафтогазове підприємство в Україні. Також, Банк брав участь у підготовці інвести­ційного проекту спорудження нафтотранспортного терміналу в Одесі. На сьогодні темою діалогу може бути підвищення прозорості процесів приватизації, що сприятиме довгостроковому партнерству з іноземними інвесторами.

Енергетичну систему України можна порівняти за розмірами і складністю із системами провідних західноєвропейських країн. Головні проблеми сектора – радіаційна безпека, неефективна система оплати послуг, заборгованість споживачів і дефіцит енергії для промисловості та населення, тощо.

У 1995 році Україна започаткувала радикальні реформи енергетичного сектора, націлені на комерціалізацію та розвиток конкуренції. Прагнучи підтримати реструктури­зацію сектора, Банк провів переговори з органами влади за участю інших міжнародних фінансових інститутів щодо сприяння і вжиття можливих заходів. Активні дії банку мали результатом розробку багатьох проектів щодо більш продуктивного використання палива й енергії, її зберігання, забезпечення розрахунків. Так, енергетичним кредитним проектом ЄБРР передбачено надання 113 млн. дол. компанії „Донбасенерго” для реконструкції енергоблоку Старобешівської теплоелек­тростанції. Підтримуючи Меморандум про взаєморозуміння, укладеного з країнами Великої сімки, Банк бере активну участь у добудові двох енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській атомних електростанціях.

Також варто зауважити, що на сьогодні Україна залишається однією з найбільш енерговитратних індустріальних країн світі. Діяльність банку у даному напрямі пов’язана зі створенням першої в Україні енергетичної сервісної компанії („УкрЕско”) та з визначенням проектних можливостей мереж районного теплопостачання. „УкрЕско” була заснована у результаті поєднання зусиль ЄБРР, Європейського Союзу та Уряду України. Це перший проект такого типу, що являє собою програму забезпечення фінансовими та технічними ресурсами, необхідними для впровадження енергозберігаючих технологій.

Транспортний сектор є однією з важливих складових трансформаційної перебудови економіки України з огляду на розміри її території та геополітичне розташування. І потреби у зміцненні міжнародних зв’язків, інтеграційних процесів України диктують критичну необхідність проведення організаційної реформи даного сектора. Так, на сьогодні Банк інвестував кошти у реконструкцію аеропорту „Бориспіль”, у „Укррічфлот”, „Украерорух”, тощо. Розглядаються також проекти розвитку української залізниці, шляхового господарства, цивільної авіації, міського транспорту, тощо. ЄБРР зосереджується на інституційній самоокупності, пріоритетному вирішенні критичних транспортних проблем, посиленні зв’язків із новими європейськими торговельними партнерами.

Діалог сторін щодо перспектив транспортного сектора має містити такі аспекти як: корпоратизація, реструктуризація міських транспортних послуг, відмова держави від ролі „оператора” на користь ролі „регулятора”, тарифне регулювання, тощо. Досяг­нення згоди за цими питань надасть змогу новоствореним підприємствам бути платоспро­можними, полегшить доступ до фінансових ресурсів.

Розвиток телекомунікацій – кардинальний елемент перебудови економіки України. Поле дій тут є безмежним. Домінуюча на ринку компанія „Укртелеком”, недостатньо розви­нута, потребує істотних інвестицій. Безліч дрібних приватних суб’єктів, включаючи операторів мобільного зв’язку, забезпечує переважно місцеві й регіональні послуги. Головне завдання – створити таку систему організації діяльності, ліцензування, регулювання тарифів, яка стане основою лібералізації і приватизації сектора.

Банк взяв участь у таких проектах: у 1994 році інвестував 49 млн. євро у проект ITUR (кабельна система, що з’єднує Італію, Туреччину, Україну та Росію); в 1997 році – 14 млн. євро у спільне підприємство „Українська хвиля” (розширення теле­фонної мережі у Львівській області з використанням бездротової цифрової технології).

Головні напрями діалогу у даному секторі – створення здорової конкуренції, прозорість процедур ліцензування та розподілу частот, встановлення виправданих тарифів та ін. Загальна мета – розширити участь стратегічних інвесторів у розвитку телекомунікацій в Україні.

Отже, набутий досвід співпраці України з Європейським банком реконструкції і розвитку показав ефективність спільної діяльності з підготовки і реалізації проектів у багатьох галузях (транспорт, телекомунікаційний зв’язок, енергетика та енергозбере­ження, сільське господарство та ін.). Ці зв’язки розвиваються дедалі динамічніше. Україну можуть цілком задовольняти операційні пріоритети ЄБРР: ширша участь у приватному секторі із залученням місцевих фінансових посередників; збільшення інвестицій в акціонерні капітали; подальше фінансування інфраструктурних об’єктів, особливо там, де можна залучити приватних інвесторів; розширення географічних меж діяльності і більш масштабне представництво на місцях.

Власники ЄБРР та їх частка у статутному фонді