Учора в Запоріжжі відбулася зворушлива подія – в День памʼяті Героїв Крут на будівлі ліцею «Захисник» відкрили меморіальну дошку на честь полеглого випускника, Героя України, підполковника ГУР МОУ, командира роти снайперів 79-ї окремої десантно-штурмової бригади Валерія Чибінєєва.
Ліцей – місце, де він колись починав свій шлях воїна, де формувався його характер, де він уперше зрозумів, що таке справжня відданість Україні. Його ім’я тепер навіки закарбоване не тільки у військовій історії держави, а й у пам’яті кожного, хто сьогодні продовжує боротьбу за нашу свободу.
На церемонію відкриття зібралися бойові побратими Валерія, представники влади, викладачі, ліцеїсти. Це був день не лише скорботи, а й гордості.
– Ворог століттями намагався стерти нашу ідентичність, нашу боротьбу, нашу мужність. Але сьогодні, в умовах повномасштабного вторгнення, ми не просто пам’ятаємо героїчні подвиги наших воїнів – ми продовжуємо їхню справу. Ми готуємо молоде покоління, працюємо над ідеологічною стійкістю та бойовими навичками. Разом ми будемо протистояти ворогу до самої перемоги, – зазначив заступник голови Запорізької облдержадміністрації Євген Мироненко.
Від ліцеїста – до легенди української армії
Валерій Чибінєєв народився 3 березня 1988 року в Бердянську. Разом із братом виховувався у школі-інтернаті, де ще з дитинства мріяв стати десантником-розвідником.
Перший крок до своєї мрії він зробив у ліцеї «Захисник», куди вступив після 9 класу. Пізніше – навчання в Одеській військовій академії, згодом – перевівся до Львівської академії сухопутних військ, яку закінчив у 2010 році.
Військову службу Валерій розпочав у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Він був не просто бійцем, а лідером, командиром, який завжди йшов першим.
– Валерій Чибінєєв завжди пам’ятав, звідки він родом, і не забував свій ліцей. Досягнувши слави, він залишався простою людиною, яка знаходила час для наших учнів, ділилася досвідом і надихала їх. Діти з радістю спілкувалися з ним, бо він був справжнім прикладом відваги, честі та людяності, – згадує начальник ліцею «Захисник» Руслан Кулька.
Війна, що загартувала його мужність
З перших днів російської агресії у 2014 році Валерій став на захист України. Він брав участь у боях за Лиман, знищував диверсійні групи ворога на Луганщині, обороняв Донецький аеропорт, вів снайперські бої під Авдіївкою.
Його підрозділ знищив 12 важливих ворожих цілей, а сам він отримав поранення, але продовжував керувати боєм, не дозволяючи ворогу прорватися вперед.
Безстрашність і професіоналізм Захисника були відзначені орденом Богдана Хмельницького III ступеня та званням Героя України (з врученням ордена «Золота Зірка»).
Останній бій у Гостомелі
Підполковник Валерій Чибінєєв загинув у свій 34-й день народження у Гостомелі. Його група отримала завдання допомогти 72-й ОМБР звільнити місто. Військовий працював з гвинтівки Barrett, знищуючи броньовані цілі, поки його снайпери нищили живу силу противника.
Бій тривав 15 годин. Коли у Валерія закінчилися набої до снайперської гвинтівки, він взяв автомат і продовжив бій. Герой загинув у свій 34-й день народження, прикриваючи побратимів.
За кілька годин до загибелі чоловік отримав від дружини повідомлення: «У нас буде дитина». Він встиг лише відповісти: «Чудово!». Донька Марта народилася вже після загибелі батька – 1 листопада 2022 року.
Героя України поховали на Берковецькому кладовищі поруч із молодшим братом Романом, який загинув у 2019 році під час боїв на Донеччині.
– Меморіальна дошка – не просто знак пам’яті, це символ честі, відваги та самопожертви. Це нагадування, що Україна народжує справжніх Героїв, які готові віддати все за свободу своєї країни, – підсумував Євген Мироненко.
Слава Герою України Валерію Чибінєєву!
Вічна пам’ять і шана!