Війна, ворожий обстріл та поранення, що призвело до ампутації ноги. Жителька селища Зарічне Наталія Панченко пройшла курс лікування в Австрії, повернулася до Запоріжжя і продовжує боротися за можливість повноцінно жити і працювати. До війни Наталія Панченко – щаслива дружина, мама та вчителька української мови в Зарічненській школі. Після повномасштабного вторгнення її життя докорінно змінилося. Фатальним для неї став ракетний обстріл 23 листопада 2023 року. В результаті ворожої атаки жінка отримала серйозні травми. – Це були металеві осколки. Коли я подивилася на свої ноги, вони почали розриватися на моїх очах. Спочатку перебило праву ногу, показалася біла кістка та з’явилася велика калюжа крові. Потім поранило ліву ногу, і я втратила свідомість, – розповіла Наталія. Поранену прооперували в Запорізькій обласній лікарні. Але до складних переломів додались проблеми з судинами. Їй запропонували пройти лікування в австрійській клініці. Допомогла з цим Запорізька облдержадміністрація. Попри зусилля лікарів, ногу все ж довелося ампутувати. В Австрії Наталія встала на протез і пройшла курс реабілітації. – Коли я одного разу прокинулася без кінцівки, це було дуже важко. Я не могла дивитися на те, що залишилося від моєї ноги. Але я взяла себе в руки. Вирішила, що життя продовжується. Як би там не було, я не можу здаватися. Маю боротися до кінця, – переконана жінка. Після 7 місяців лікування в Австрії Наталія Панченко повернулася до Запоріжжя. Попереду ще довгий шлях відновлення, зокрема лікування пораненої руки. Поруч з нею – сім’я, рідні, друзі, які підтримують. Тож мужня жінка не втрачає оптимізму і вірить, що обов’язково повернеться до повноцінного життя і своєї роботи. – Мені дуже хочеться повернутися на роботу, до свого колективу. В мене були випускні класи, я постійно згадую своїх учнів. Я дуже хочу, щоб все було, як раніше. Думаю, що в мене все вийде. Я буду багато працювати, щоб комфортно себе почувати і якнайшвидше повернутися до професійної діяльності, – говорить Наталія.
