Гаряча телефонна лінія Запорізької обласної державної адміністрації+38 0800 503 508
Гуманітарний штаб Запорізької області

Новини

Європейська інтеграція дає шанс українським товарам отримати знак якості, який відкриє шлях до інших світових ринків, - Іванна Климпуш-Цинцадзе у Запоріжжі

9 квітня 2019 - 10:00

Українська економіка багато років була орієнтована на один ринок -  ринок Російської Федерації. Європейська інтеграція дає шанс українським товарам отримати знак якості, який не лише дозволить стати повноцінним учасником ринку ЄС, а й відкриє шлях до інших світових ринків. Про це під час регіональної конференції «Євроінтеграція: сила можливостей» у Запоріжжі заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона зазначила, що в кожному регіоні України є багато прикладів того, як євроінтеграція справді діє. Євроінтеграційні процеси активно розвиваються і в Запорізькому регіоні. Зокрема, область демонструє зростання експорту до країн ЄС - його обсяг збільшився торік на 3,8%. Також країни Європейського Союзу є лідерами серед інвесторів Запорізького регіону. Це, зокрема, Нідерланди, Естонія, Словаччина, Швеція та Кіпр. 

«Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в область  склав понад 900 млн дол. США, з них майже 700 млн дол. США - з країн Європейського Союзу (77,3%)”, - зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона підкреслила, що індекс промислової продукції області за минулий рік склав понад 103%. Позитивну динаміку мають майже усі провідні галузі промисловості, зокрема, текстильне виробництво, виробництво одягу та шкіряних виробів. Одне з провідних місць посіла деревообробна промисловість. За підсумками 2018 року обсяг реалізованої промислової продукції склав понад 211 млрд грн. Це на 23,5 млрд грн. більше, ніж у 2017 році. В області також активно розвивається інфраструктура, триває ремонт та прокладання автомобільних доріг. 

“Це ті речі, які свідчать про економічний розвиток регіону, незважаючи на те, що переорієнтація великих промислових підприємств з традиційних ринків може відбуватися дещо повільно і вимагає більше зусиль”, - вважає представниця Уряду.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також подякувала Запорізькій торгово-промисловій палаті, яка за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку та ініціативи EU4Business сприяє підвищенню конкурентоспроможності та рентабельності малого та середнього бізнесу у регіоні шляхом надання консультацій та зміцнення потенціалу. Вона повідомила, що на центральному рівні, у Києві, розпочав роботу Офіс розвитку малого і середнього підприємництва - нова структура, яка фінансується ЄС, покликана допомагати бізнесу. Офіс спільно з Мінекономрозвитку працює над реалізацією пріоритетних напрямів, передбачених урядовою Стратегією розвитку малого і середнього підприємництва на період до 2020 року.

“У підсумку це має дати позитивний акумулятивний ефект, коли різні стратегічні документи поєднуються з використанням конкретних інструментів для допомоги малому та середньому бізнесу”, - вважає Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Своєю чергою голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль зауважив, що Запорізька область вкотре підтвердила статус регіону, який формує експортний потенціал України. Наразі вона посідає четверте місце за обсягами експорту товарів (7,1%). “У 2014 наші промислові підприємства зіштовхнулись з реальними проблемами та втратою ринку збуту. Проте, збільшення у минулому році експорту товарів на 13,3% свідчить, що якість та конкурентоспроможність українського виробника реально підвищується. Зміна географії зовнішньої торгівлі та переорієнтація підприємств від традиційних зв’язків з РФ до торгівлі з ЄС, Азією та Близьким Сходом є пріоритетним напрямком для області”, - зауважив він.

За словами голови ОДА, найбільші обсяги експорту запорізьких товарів припадали на такі країни ЄС, як Італія (15,1% від загальних обсягів до країн ЄС), Польща (12,9%), Німеччина (11,1%), Греція (10,7%) та Болгарія (8,3%). “Переконаний, ця позитивна тенденція продовжиться і надалі”, - впевнений очільник ОДА.

В той же час Іванна Климпуш-Цинцадзе звернула увагу на те, що європейська інтеграція – це не лише розвиток бізнесу і промисловості. Це також широкі можливості для розвитку української молоді та викладачів, які реалізуються через такі навчальні програми ЄС як “Еразмус+”, eTwinning Plus, “Горизонт-2020”, тощо. “Всі ці програми дозволяють набути досвіду в тій чи іншій галузі та показують нашим громадянам, як система працює у різних країнах ЄС”,  - підкреслила вона.

Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що жодна інша країна, яка мала Угоду про асоціацію з ЄС, не пройшла такого тяжкого і тернистого шляху після підписання документу, як це довелося зробити Україні. “Я точно розглядаю цю угоду як реальну дорожню карту реформ в Україні, індикатор змін, які відкриють Україні шлях до  вступу в ЄС”, - наголосила Віце-прем'єр-міністр.

Вона підкреслила, що успішна імплементація Угоди забезпечить впровадження в наше законодавство понад 80% актів права ЄС, що зробить нашу країну сумісною з Євросоюзом, забезпечивши європейські стандарти в усіх сферах нашого життя. Водночас, за її словами, європейська інтеграція сьогодні це велика відповідальність і влади, і суспільства, і медіа, і бізнесу. Тому кожному важливо зрозуміти, що Угода потрібна саме Україні, а не комусь іншому. 

“Ми впроваджуємо європейські цінності для кожного громадянина нашої країни. Нам треба досягти європейського рівня розвитку, а питання вступу вирішиться за результатами нашої домашньої роботи. Тому тут питання треба ставити по-іншому: що ми робимо для того, аби в ЄС не було аргументів проти нашого вступу”, - вважає Віце-прем'єр-міністр. 

Вона зауважила, що на даному етапі євроінтеграція – це не зовнішня політика, а велика, кропітка робота у різних секторах внутрішньої політики. Мова йде і про створення і роботу об'єднаних територіальних громад, ЦНАПів, про вищі вимоги до якості і безпечності продуктів, екологію, національну систему донорської крові, безпечні перевезення тощо.

“Ця система роботи довела свою ефективність у багатьох країнах світу. І якщо ми хочемо реалізувати в Україні свої можливості, то питань про впровадження цих стандартів життя не має виникати. Розуміючи потребу українців до змін, ми започаткували інформаційну кампанію «Євроінтеграція: сила можливостей», в якій показуємо людям реальні можливості, які вони вже мають чи скоро матимуть від виконання Угоди”, - підсумувала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

В публічній дискусії «Міфи та факти євроінтеграції: де знайти можливості?» у Запоріжжі також взяли участь представник Ukrainelnvest у Східній Україні Олексій Іванченко; комерційний директор ТДВ «Запорізький хлібокомбінат №1» («Хлібодар») Сергій Смірнов; директор Регіонального фонду підтримки підприємництва в Запорізькій області Володимир Степаненко; виконавчий директор НУО «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко; член Координаційної ради Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, Голова Федерації профспілок малого та середнього підприємництва України В'ячеслав Рой; керівник команди проекту «Громадська синергія» Зоряна Міщук та координатор проектів Erasmus+ Запорізького національного університету Олена Тупахіна.

Довідково:

Мета інформаційної кампанії «Євроінтеграція: сила можливостей» – роз’яснення та популяризація практичних переваг і можливостей, які вже мають або невдовзі отримуватимуть українці від євроінтеграційного курсу України.

Інформаційна кампанія «Євроінтеграція: сила можливостей» реалізується Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки Громадської спілки «Фонд підтримки реформ в Україні» та Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) в межах проекту «Підвищення обізнаності про вплив Угоди про Асоціацію з ЄС» та Проекту ЄС Association4U. Детальніше – за посиланням

Регіональна конференція в Запоріжжі  відбулася за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним фондом «Відродження». Окремі думки, висловлені в матеріалах або озвучені на заході, є особистою позицією авторів/спікерів і необов’язково відображають точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Проект «Громадська синергія» – проект, спрямований посилити участь громадськості у впровадженні євроінтеграційних реформ в Україні. Досягаємо цього через активізацію двох євроінтеграційних громадських платформ, які разом об’єднують близько 350 неурядових українських організацій: Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства. Проект надає Платформам та їх організаціям-учасницям фінансову та організаційну підтримку у проведенні аналітично-адвокаційної та інформаційно-просвітницької діяльності. Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується і виконується Міжнародним фондом «Відродження».

Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС є національною частиною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС – одного з офіційних двосторонніх органів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до ст. 469-470 Угоди про асоціацію Платформа офіційно представляє інтереси громадянського суспільства України та ЄС у процесі виконання Угоди, здійснює моніторинг та громадський контроль за її виконанням. Від української сторони до Платформи входять 15 членів – представників громадських об’єднань, профспілок та організацій роботодавців. Під їх егідою УС ПГС об’єднує понад 250 організацій.

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства – це мережа з понад 120 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП) – об’єднання представників громадських організацій України, Грузії, Молдови, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, а також ЄС. Форум допомагає громадським організаціям регіону Східного партнерства адвокатувати важливі для їх країн питання на рівні ЄС, сприяє аналітично-адвокаційній діяльності та обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства регіону, здійснює громадський моніторинг виконання цілей Східного партнерства. Рекомендації ФГС СхП враховуються ЄС і країнами-членами СхП у процесі формування політики Східного партнерства.

Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) – перший в Україні та Молдові регіональний фонд прямих інвестицій з капіталом 150 млн доларів США, заснований за фінансування уряду США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Фонд має понад 20 років досвіду успішного інвестування у підприємства малого та середнього бізнесу. Загалом фонд інвестував 185 млн доларів США у 129 компаній із приблизно 27 000 працівників та зробив можливим залучення 1,8 млрд доларів в компанії України та Молдови.

З 2015 року Фонд реалізовує програму технічної допомоги в Україні та Молдові на загальну суму 35 млн дол., основними елементами якої є сприяння експорту, місцевий економічний розвиток, соціальне інвестування та економічне лідерство. WNISEF фінансує інноваційні, високоефективні програми, що спрямовані на здійснення реформ та змінюють життя звичайних людей в Україні та Молдові.

 

За матеріалами Урядового порталу

Читайте також

Віталій Безгін: «Держава має захистити не обласні центри та більш заможних, а захисьити, перш за все, громади й мешканців тих територій, що є деокупованими, ураженими та прифронтовими»

Як правильно користуватися пічним опаленням – рекомендації Штабу згуртованих громад

Відбудова чи сертифікати на нове житло – в Запоріжжі вирішують, як допомогти мешканцям пошкоджених будинків

СБУ встановила чергових колаборантів, які організовували фейкові вибори у Бердянському районі

На Хортиці пройшов молебень по останньому кошовому Запорозького козацтва

Радіаційний фон в контрольних точках Запорізької області на 15.11.2024

Впродовж доби окупанти завдали 466 ударів по 12 населених пунктах Запорізької області

Звернення Володимира Зеленського наприкінці 995-го дня війни

Стартувала друга хвиля програми з навчання та працевлаштування ветеранів, ветеранок та членів їхніх родин «Разом»

«Рухаємося – значить живемо»: в Україні стартує інформаційно-просвітницька кампанія

Уряд схвалив Держбюджет на 2025 рік: для прифронтових громад передбачено 14,9 млрд грн реверсної дотації та 37,5 млрд грн допомоги

Штучний інтелект для роботи та життя: стартували безоплатні онлайн-курси