У рамках серпневої педагогічної конференції відбулася нарада з керівниками закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. У заході взяли участь генеральний директор Директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН України Олег Шаров, заступник голови облдержадміністрації Едуард Гугнін та директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Тетяна Озерова.
- Відсутність законів України про фахову передвищу освіту та професійну (професійно-технічну) освіту унеможливлює вирішення подальшої долі коледжів. Питання залишається відкритим: або залишитись у сфері вищої освіти та дублювати університети, академії, інститути і готувати бакалаврів, або перейти у сферу професійної (професійно-технічної освіти), що фактично ліквідує освітній рівень, який забезпечує підготовку практико орієнтованих фахівців з початковим рівнем вищої освіти, - окреслила проблему Тетяна Озерова.
Олег Шаров зазначив, що такої ланки освіти як коледж у більшості країн світу немає. Створення ж такої ланки як фахова передвища освіта є свого роду компромісом, який враховує національні особливості і дає можливість створювати гідні умови навчання.
- Неузгодженість стандарту фахової передвищої освіти та професійних стандартів освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», різні ліцензійні умови не дозволяють прискорити процес переходу коледжів, технікумів у професійну (професійно-технічну) освіту, який і так є доволі болючим, і забезпечувати підготовку фахівців з вищою професійною освітою, - зазначив Олег Шаров.
На думку освітян, певною мірою на долю закладів професійної освіти впливає невизначеність на державному та регіональному рівнях потреби в мережі таких закладів. Тобто, немає розуміння потреб регіону на регіональне замовлення (більшість підприємств промислового регіону є приватними, а підготовка для них фахівців здійснюється за державні кошти); не розроблена методика формування регіонального замовлення на умовах державно-приватного партнерства; приватні підприємства регіону, які отримують фахівців за регіональним замовленням, не беруть участі у модернізації закладів освіти.
Іншим, але не менш важливим питання, яке обговорили учасники наради, стали підсумки цьогорічної вступної кампанії. За інформацією Департаменту освіти і науки облдержадміністрації, серед 43 закладів вищої освіти області найбільша кількість електронних заяв була подана до Запорізького національного університету (8087 шт.), Запорізького національного технічного університету (5688 шт.), Запорізького державного медичного університету (7292 шт.). Ці показники демонструють рівень популярності закладів вищої освіти Запорізької області серед вступників та їх батьків. Найменший показник прийнятих електронних заяв у Запорізькій державній інженерній академії – 720 шт.
У 2018 році 1524 вступники були рекомендовані до зарахування на бюджетні місця (1690 у 2017 р.) і 1321 особа надали оригінали документів і були зараховані на І курс за освітнім рівнем «бакалавр (1664 у 2017 р.), 203 вступники обрали місцем навчання іншу область України або іншу країну (26 минулого року). Заклади вищої освіти Запорізької області у 2018 році показали один із найнижчих показників середнього конкурсного балу серед областей України - 24 місце при 146,7 бала.
На думку фахівців, на вибір абітурієнта впливає цілий ряд факторів. Серед них - відкриті кордони для навчання, екологічна ситуація в області, географічна близькість зони проведення АТО. Крім цього, варто враховувати зменшення кількості випускників 11-х класів та низьку конкурентоспроможність закладів вищої освіти області у порівнянні з вишами деяких інших регіонів.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
