Очікувані позитивні та негативні наслідки для підприємництва від вступу України до Світової організації торгівлі

Світова організація торгівлі (СОТ) є міжнародною організаційною структурою, яка заснована на Генеральній Угоді з тарифів і торгівлі (ГАТТ), результатах попередніх погоджень, а також домовленостях, досягнутих під час Уругвайського раунду, іншими словами — це об'єднання держав, спрямоване на створення і підтримку системи юридичних норм міжнародної торгівлі.

На сьогоднішній день членами СОТ є 151 держава та окремі митні території, на які припадає приблизно 95% обсягу світової торгівлі. Заявки на приєднання до СОТ подали ще майже 30 країн.

5 лютого цього року Генеральна рада Світової організації торгівлі на своєму засіданні у Женеві схвалила вступ України до СОТ.

Головними задачами СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння економічному зростанню та підвищенню економічного добробуту людей. Країни-члени СОТ вирішують ці завдання шляхом контролю за виконанням багатосторонніх угод, проведення торговельних переговорів, врегулювання торговельних суперечок у відповідності з визначеним організацією механізмом, проведення огляду національної економічної політики держав-членів, а також надання допомоги країнам, що розвиваються.

Найважливішими функціями СОТ є:

• контроль за виконанням угод і домовленостей;
• проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між зацікавленими країнами-членами;
• врегулювання торговельних суперечок;
• огляд національної торговельної політики країн-членів;
• технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, які належать до компетенції СОТ;
• співробітництво з міжнародними спеціалізованими організаціями.

I

Входження в СОТ: наскільки це позначиться на діяльності малого і середнього бізнесу?

Посилаючись на досвід інших країн, можна стверджувати, що приєднання до угод Світової організації торгівлі розширює можливості розвитку малого бізнесу, створює для нього ряд переваг, основними серед яких є:

• покращення регуляторного середовища;
• спрощення зовнішньоекономічних торговельних процедур;
• спрощення доступу до іноземних ринків товарів та послуг;
• здешевлення імпортованої сировини та проміжної продукції, що використовується для власного виробництва;
• доступ до дешевших кредитних ресурсів та більш якісних фінансових послуг;
• вирівнювання правил гри для малого та великого бізнесу;
• спрощення процедур сертифікації та стандартизації
• тощо.

Головною перевагою, яку отримають українські підприємці внаслідок вступу України до СОТ, стане створення прозорого та передбачуваного ділового середовища в Україні. Це означає, що адміністративні процедури не будуть часто змінюватися і не будуть запроваджуватися заходи на користь лише окремих підприємств. Зараз Урядом взято курс на загальне спрощення адміністративних процедур в цілому.

Продовжується процес оптимізації системи стандартизації, сертифікації, застосування санітарних та фітосанітарних заходів у відповідності до міжнародних стандартів.

Важливим для українського бізнесу стане спрощення митних процедур та збільшення їх прозорості та контрольованості. На сьогодні майже всі торговельні партнери України визнають, що процедури митного оформлення при імпорті є одними з основних нетарифних бар'єрів у торгівлі.

Зменшення рівня ввізних мит на практично всі види продукції, яка імпортується до України, позитивним чином вплине на конкурентоспроможність підприємств, що використовують імпортні комплектуючі. Від цього виграють, зокрема, імпортери, виробники меблів. Підприємства громадського харчування отримають кращі можливості вибору продуктів та напоїв. Зменшення рівня ввізних мит взагалі дозволить збільшити асортимент продукції на ринку України, від чого найбільше виграють споживачі.

Лібералізація ринку фінансових та банківських послуг сприятиме здешевленню кредитних ресурсів для підприємств України. На сьогодні це одна з головних проблем підприємств України. Багато з них відчувають необхідність певних, іноді значних змін у своїй діяльності, але не мають можливості залучити кошти на вигідних для себе умовах.

В цілому, кожне підприємство є одночасно виробником товарів або послуг та споживачем певних товарів та/або послуг. Як споживач, підприємство виграє від збільшення асортименту товарів та послуг на ринку, підвищення конкуренції сприятиме зниженню цін та підвищенню рівня сервісу. Така ситуація створить рівні можливості для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, що сприятиме розвитку найбільш ефективних підприємств. Це, в свою чергу, позитивним чином впливатиме на оздоровлення та підвищення конкурентоспроможності української економіки, створюватиме сприятливий інвестиційний клімат в Україні.

Поглиблення міжнародної співпраці через членство України в СОТ та лібералізація підприємницької діяльності у відповідності до міжнародних принципів та правил надасть малому бізнесу нові можливості для його поступового розвитку. Тому малий бізнес найбільшою мірою зацікавлений, щоб внутрішні умови господарювання відповідали міжнародним правилам ведення бізнесу, в тому числі й тим, що закріплені в угодах СОТ.

Однак, членство в СОТ хоча і створює можливості розвитку бізнесу, але не дає гарантії того, що ці можливості будуть реалізовані. Лише підприємці за сприяння держави можуть сповна використати резерви розвитку, що з'являться після набуття Україною членства в СОТ. Тож підвищення конкурентоздатності продукції власного виробництва та її якості є головним резервом для розвитку малого бізнесу.

Водночас, слід зазначити й іншу сторону : не всі галузі економіки зможуть мати позитивні наслідки від вступу до СОТ. Міжнародні експерти прогнозують, що вступ до СОТ одразу надасть переваги виробникам у металургійній галузі та хімічної продукції, які намагаються боротись з антидемпінговими проблемами, але інші галузі, як сільське господарство та автомобілебудування, напевно зазнають втрат.

У секторі сільського господарства основні вигоди від вступу отримають виробники зернових та олійних культур. Україна зобов'язалась скасувати кількісні обмеження на експорт зернових, зменшити ставку експортних тарифів на насіння соняшнику з 17 до 10% впродовж 6 років та скасувати експортні індикативні ціни. Все це дасть можливість сільгоспвиробникам отримувати вищу ціну за свою продукцію на світових ринках.

Членство в СОТ має стати стимулом для створення стабільного законодавства, привабливого ринкового та інвестиційного середовища, яке сприятиме проведенню структурної перебудови та модернізації економіки в цілому та окремих її галузей, сприятиме підвищенню потенціалу експортно-технологічних виробництв, розширенню присутності на зовнішніх ринках.

Довідково: За галузевою структурою більше половини або 70,1% у загальній кількості малих підприємств зосереджено у сфері торгівлі та послуг (невиробничій сфері). Зокрема, 33,5% малих підприємств від їхньої загальної кількості працювали у сфері: торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку. Операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям займалися 21,7% МП. 5,0% таких підприємств функціонували у сфері транспорту і зв'язку, 3,3% займались готельним та ресторанним бізнесом, 3,3% - надавали комунальні та індивідуальні послуги, здійснювали діяльність у сфері культури та спорту. У сфері освіти працювало лише 0,6% малих підприємств, що на 0,3% менше, ніж у 2005 році.

Підприємства виробничої сфери становили 29,9% у загальній кількості малих підприємств, серед яких 14,4% - промислові підприємства, 10,2% - будівельні, 5,1% - сільськогосподарські.

Таким чином, слід відзначити такі основні наслідки вступу України до СОТ.

1. Інтеграція до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу та міжнародної торгівлі;
2. Прогнозоване збільшення надходжень прямих іноземних інвестицій вже протягом першого-другого років після вступу до СОТ в 1,5-2 рази з наступним їх збереженням в обсягах більших, ніж до набуття членства у СОТ;
3. Додаткове зростання ВВП на 1,5–2 відсоткових пункти;
4. Участь у регіональних союзах та угрупованнях;
5. Українські виробники отримають від вступу України до СОТ одночасне спрощення умов доступу до ринків 151 країн-членів Світової організації торгівлі, частка яких складає понад 95% світової торгівлі. Можна очікувати щорічне збільшення експорту продукції в обсязі 1,43 млрд. дол.США, а за сприятливих умов - до 1,57 млрд. дол. США;
6. Українські виробники отримають можливість застосування при вирішенні торговельних спорів механізму врегулювання суперечок, передбаченого нормами СОТ, що дасть можливість суттєво посилити їх позиції в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях, а також запобігти застосуванню проти себе інших обмежувальних та дискримінаційних заходів;
7. Пожвавлення торговельно-економічних зв'язків не тільки з країнами Західної та Центральної Європи, а й з країнами Східної Європи та Балтії, більшість з яких 1 травня 2004 року набули повноправного членства в ЄС, має запобігти витіснення з ринку ЄС української продукції аналогічною продукцією країн Центральної та Східної Європи;
8. Збільшаться надходження до Державного бюджету за рахунок скасування пільг, кількісного збільшення бази для справляння митних платежів, зростання обсягів виробництва та активізації торговельного обороту (загальний позитивний вплив на доходи бюджету може сягнути 3–4 млрд. грн.);
9. Ширший вибір товарів і послуг. Завдяки збільшенню потоків іноземних товарів, послуг та інвестицій на український ринок виробник матиме доступ до дешевших комплектуючих, устаткування і сировини, а споживач – ширший вибір товарів, послуг і цін. Це створює умови для підвищення якості та конкурентоздатності вітчизняної продукції;
10. У випадку вступу Російської Федерації до СОТ Україна, будучи вже членом цієї організації, зможе захищатись від безпідставних дискримінаційних обмежень з боку РФ, використовуючи загальноприйняті правила торгівлі, що в свою чергу дозволить відновити обсяги експорту української продукції до Російської Федерації.

Якщо говорити про позитивні і негативні наслідки від вступу України до СОТ для підприємств усіх форм власності, то як правило, виграють підприємства експортоорієнтованих галузей, і дещо втратять ті підприємства, чия діяльність зосереджена на внутрішньому ринку. Найбільше програють ті підприємства, які працюють завдяки численним пільгам, передбаченим чинним законодавством України, але які не відповідають загальноприйнятій міжнародній практиці, зокрема, положенням угод СОТ.

II

Щодо галузевих економічних наслідків приєднання України до СОТ

Економіка незалежної України є надзвичайно експортно орієнтованою. Частка промислової продукції, що експортується, коливається на рівні 50% від загального обсягу промислового виробництва і становить близько 55% від ВВП. Понад третину вартості загального експорту припадає на продукцію металургійної галузі, а частка в експорті продукції хімічної та нафтохімічної промисловості дорівнює 20, машинобудівної – 10, аграрного сектору та харчової промисловості – понад 10 %.

За таких умов Україна об'єктивно зацікавлена у стабільних та надійних експортних та імпортних потоках товарів та послуг, а членство в СОТ є важливим інструментом забезпечення такої стабільності.

За розрахунками, сукупне зростання добробуту від вступу України до СОТ складе 10,2% обсягу споживання України та зростання ВВП на 4,8% у довгостроковій перспективі. Можна очікувати, що вступ до СОТ призведе до зростання експорту товарів та послуг на 9,2% та імпорту - на 11,8%.

У свою чергу, вищий рівень ВВП та, зокрема, сукупного експорту призведе до зростання попиту на фактори виробництва та, як наслідок, зростання реальної заробітної плати. За розрахунками, вступ до СОТ вплине на зростання заробітної плати кваліфікованих та некваліфікованих працівників на 5,7%, тоді як доходність капіталу збільшиться на 0,3% при зростанні обсягу капіталу на 3,7%.

Тому для оцінки наслідків від вступу до СОТ у галузевому розрізі необхідно звернути увагу на аналіз впливу на такі галузі: металургія та металообробка, хімічна промисловість, машинобудування, текстильна промисловість, сільське господарство, сектор фінансових послуг та зв'язку.

Металургія та металообробка

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на продукцію металургії та металообробки зменшиться з 1,86% до 1,83%.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора становить приблизно 70%, імпорту до обсягів виробництва коливається на рівні 6-8%.

Вступ країни до СОТ не призведе до значного зменшення ставок тарифу.

Членство в СОТ скасує квоти на імпорт продукції сектора з України. Також це посилить позицію України у стосунках з Росією, якщо остання намагатиметься використовувати кількісні обмеження на імпорт окремих товарів металургійної промисловості з України. Ситуація в секторі визначатиметься кон‘юнктурою світового ринку, тоді як вплив СОТ буде мінімальним.

Світовий ринок чорних металів та виробів з них характеризується високим рівнем конкуренції, що серед іншого зумовлює активне використання таких інструментів як антидемпінгові розслідування (на цю галузь припало 821 з 2840 таких розслідувань, ініційованих протягом 1995-2005 рр.)

Членство в СОТ дає можливість оскаржувати такі рішення, про що свідчить той факт, що протягом 1998-2005 рр. орган врегулювання торговельних суперечок СОТ розглянув 30 звернень країн, металурги яких зіткнулись з обмеженнями з боку імпортерів.

Але при цьому слід зазначити, що в довгостроковій перспективі ситуація на ринку чорних металів та виробів з них визначатиметься такими чинниками:

• наявністю надлишкових виробничих потужностей внаслідок розширення виробництва в багатьох країнах з економікою, що динамічно розвивається,
• динамікою реструктуризації сектору в розвинутих країнах,
• модернізацією металургійного виробництва тощо.

За оцінками експертів, галузь металургії та металообробки виграє найбільше від вступу України до СОТ. Її сукупний випуск зросте на 22,0% в довгостроковій перспективі завдяки як тарифній реформі, так і покращенню доступу до ринків ЄС та Північної Америки. Як результат, значна частка зростання сукупного випуску припаде на розширення експорту (+25,6%), оскільки цей сектор має найбільший рівень інтенсивності експорту (77,2%). Добрі результати діяльності галузі позначаться на зростанні зайнятості в секторі. Очікується, що зайнятість працівників зросте на 19,2%.

Хімічна промисловість

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на хімічну продукцію має становити 6%, тоді як сьогодні фактична 4,09%. Таким чином, галузь вже сьогодні функціонує в режимі членства України в СОТ.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора перевищує 50%, імпорту до обсягів виробництва коливається на рівні 10%.

Для світового ринку хімічних товарів також характерне використання таких інструментів як антидемпінгові розслідування (на цю галузь припало 563 з 2840 таких розслідувань, ініційованих протягом 1995-2005 рр.)

Вступ країни до СОТ не призведе до зміни тарифного режиму, але посилить позиції українських виробників при застосуванні проти них антидемпінгових заходів.

За результатами аналізу рівень зростання сукупного випуску завдяки вступу України до СОТ у хімічній промисловості, виробництві гумових та пластмасових товарів буде другим за значенням після зростання металургії. Відповідно до результатів дослідження, сукупний випуск у цій галузі зросте на 20,8% в довгостроковій перспективі як завдяки тарифній реформі, так і через покращення доступу до ринків. Зростання переважно пояснюється значним збільшенням експорту (+26,6%) на фоні високої експортної інтенсивності цього сектора. Зміна внутрішньої пропозиції також буде високою (+12,1%). Водночас, відбудеться лише помірне зростання імпорту (+3,9%). Швидкий розвиток хімічної промисловості призведе до зростання потреби сектора у робочій силі. Очікується, що рівень зайнятості зросте на 17,6%.

Машинобудування

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на продукцію машинобудування має становити 5,02%, тоді як фактична середньоарифметична ставка сьогодні становить 4,4%. Таким чином, і ця галузь вже функціонує в режимі членства України в СОТ.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора коливається в межах 42-50%, імпорту до обсягів виробництва коливається в межах 60-70%.

Вступ країни до СОТ не призведе до зміни тарифного режиму, але посилить позиції українських виробників при застосуванні проти них антидемпінгових заходів. Водночас членство в СОТ призведе до необхідності переглянути політику державної підтримки окремих секторів машинобудування.

Текстильна та шкіряна промисловість

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на продукцію має становити 6%, тоді як середньоарифметична ставка сьогодні становить 4,09%. Отже, галузь вже сьогодні функціонує в режимі членства України в СОТ.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора коливається в межах 45-50%, імпорту до обсягів виробництва перевищує 50%.

Вступ України до СОТ надасть можливість посилити свої позиції на зовнішніх ринках, оскільки експорт за режимом вільної торгівлі є порівняно незначним.

Приєднання України до відповідних секторальних ініціатив суттєво не вплине на торговельний режим даної галузі. Вступ до СОТ практично не вплине на стан національного виробника. В той же час, вступ України до СОТ посилить позиції українських виробників при застосуванні проти них антидемпінгових заходів.

Сільське господарство

Відповідно до консолідованої тарифної пропозиції середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшиться з 13,84% до 11,16%.

Відповідно до Угоди СОТ про сільське господарство внутрішня підтримка сільського господарства скоротиться протягом 5 років на 20% порівняно з базовим періодом.

Відношення експорту до обсягів виробництва сектора коливається від 8 до 6%, імпорту до обсягів виробництва - від 1 до 2 % (за виключенням неврожайного 2003 року).

Вступ України до СОТ надасть можливість посилити свої позиції на експортних ринках.

Вступ країни до СОТ призведе до значного зменшення ставок тарифу, але деякі з них залишатимуться незмінними до 2010 року. Країні доведеться реструктурувати допомогу сектору відповідно до умов СОТ, що відбувається вже зараз.

Оскільки цінова різниця між світовими цінами та цінами вітчизняного виробника зменшується, Україна залишатиметься нетто-експортером основних сільськогосподарських товарів.

Членство України у СОТ вимагає від нас провести певне ринкове реформування аграрного сектору та лібералізувати доступ до ринку аграрної та харчової продукції. Це питання є найбільш гострим з усієї кількості проблем, оскільки сільськогосподарський сектор є найменш реформований і забезпечує близько 16% робочих місць та 14,5% ВНП країни. Така частка сектору в економіці країни означає, що будь-яке втручання може викликати певні зміни економічних індикаторів, як рівень безробіття, розподіл доходів, загальний добробут та ін.

Міжнародна торгівля сільськогосподарською продукцією в рамках СОТ регулюється єдиною для всіх членів СОТ Угодою про сільське господарство, якою передбачено переведення всіх нетарифних бар'єрів (крім санітарних і фітосанітарних) щодо імпорту сільськогосподарської продукції у тарифи та визначення їх верхньої межі; поступове зниження імпортних тарифів; скорочення внутрішніх та експортних субсидій для сільськогосподарської продукції.

Відповідно до Угоди про сільське господарство внутрішня цінова підтримка сільського господарства, або так звані заходи “жовтої скрині” (показником, що її характеризує, є сукупний вимір підтримки – СВП), повинна бути скорочена протягом п'яти років на 20% порівняно з базовим періодом. Однак це скорочення не стосується бюджетних програм підтримки в рамках "зеленої скрині". Навпаки, Україна може без будь-яких СОТівських обмежень збільшити використання дозволених „зелених” субсидій, зокрема, на такі цілі як фінансування дослідницьких, учбових, консультативних і маркетингових програм, створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки, у т.ч. Аграрного фонду, страхування та гарантування безпеки доходів, виплати на відшкодування збитків від стихійних лих, допомогу на структурну перебудову, виплати за програмами охорони довкілля та регіональними програмами допомоги.

Довідково: До “зеленої скрині” належать заходи, які не порушують принципів справедливої конкуренції, оскільки не спрямовані на підтримку обсягів виробництва та цін виробників. Ці заходи мають відповідати двом основним критеріям:

• підтримка повинна надаватися через урядові бюджетні програми, а не за кошти споживачів;
• наслідком підтримки не повинно бути надання цінової підтримки виробнику.

Україні доведеться обмежити використання субсидій, пов'язаних з прямою ціновою підтримкою, які підлягають скороченню згідно з Угодою про сільське господарство, проте вона може необмежено збільшити використання дозволених субсидій “зеленої скрині”.

Як показало дослідження, в результаті вступу до СОТ сукупний випуск в секторі сільського господарства зросте на 1,5% в довгостроковому періоді. Зокрема, очікується, що покращення доступу на ринки призведе до суттєвого зростання експорту (+43,5%). Покращення ефективності роботи галузі призведе до незначного скорочення зайнятості (-2,4%), причому цю робочу силу поглинуть інші сектори.

Зважена бюджетна політика, спрямована на модернізацію сільського господарства та розвиток його інфраструктури, дозволить в умовах членства України в СОТ забезпечити необхідну конкурентоспроможність та захищеність найбільш вразливого сектору української економіки.

Загалом слід зазначити, що державна політика у сфері сільського господарства потребує серйозного реформування з метою підвищення її ефективності.

Як свідчить міжнародний досвід, сьогодні державна аграрна політика повинна концентруватись на підвищенні конкурентоспроможності аграрного сектору, забезпеченні якості та безпеки продуктів харчування та сприяння охороні довкілля та ландшафту.

Одним з напрямків такого реформування має стати відокремлення підтримки сільськогосподарських виробників від підтримки розвитку сільських територій, перехід від виробничих субсидій до незалежних від обсягів та типу виробництва прямих платежів. Всі ці заходи узгоджуються з вимогами СОТ та довели свою ефективність в різних країнах.

Сектор фінансових послуг

За своїм значенням в економіці фінансовий сектор України залишається надзвичайно малим: обсяг послуг сектора складає лише 2% від загального випуску та 5-7% від обсягу випуску послуг. Відновлення довіри економічних агентів до фінансового посередництва після фінансової кризи 1998 року значно сприяло пожвавленню його зростання. Протягом 2000-2003 року випуск послуг фінансового посередництва зріс утричі, причому найбільше зростання відбулося у банківському секторі та секторі страхування.

Найбільш розвинутим сьогодні в Україні є банківський сектор, після нього - ринок страхових послуг. Починаючи з 2000 року банківські депозити та кредити зростали надзвичайно швидкими темпами, а страховий сектор демонстрував динамічне розширення.

Як показало дослідження, сукупний випуск у галузі фінансового посередництва зросте на 3,9% у довгостроковому періоді як наслідок вступу до СОТ. Основні зміни відбудуться завдяки реформі перешкод для прямих іноземних інвестицій. Очікується, що вступ України до СОТ скасує дискримінацію у торгівлі послугами фінансового посередництва. Очікується, що вступ до СОТ збільшить експорт галузі на 6,3%, а імпорт - на 10,5%. Лібералізація торгівлі послугами призведе до зростання імпорту (+9,2%) та призведе до скорочення цін у галузі, що дозволить здешевити ресурси для виробників та підвищити добробут для домогосподарств, перш за все міських та небідних сільських домогосподарств, які є головними кінцевими споживачами фінансових послуг. Завдяки зростанню сукупного випуску внаслідок реформи перешкод для ПІІ, очікується збільшення зайнятості у секторі як кваліфікованої, так і не кваліфікованої праці.

Сектор зв'язку

Сектор зв'язку поступово набуває значимості протягом останніх років: його частка у загальному випуску зросла з 1,6% до 2,1% у 2000-2003 роках. Зважаючи на експоненційні темпи росту обсягів надання послуг мобільного зв‘язку та Інтернет – послуг, роль сектора в економіці України значно зросте.

Ця тенденція пояснює зростання частки доданої вартості до 3,6% ВВП у 2003 році.

Рівень зайнятості у галузі протягом 2000-2003 років мав тенденцію до зниження та досяг 252,000 чоловік, у той час як додана вартість, вироблена сектором, зросла, таким чином збільшивши ефективність праці. З іншого боку, частка сектора у загальній зайнятості зросла до 2.2%. Це означає, що сектор є достатньо працемісткий.

Протягом 2000-2003 сектор телекомунікацій був один з тих, що зростає найбільшими темпами (до 30% зростання прибутків на рік) в Україні. Розрив з розвитком відповідного сектора Європи скоротився приблизно в 5 разів для сектора мобільних послуг, в 2 рази - для Інтернет послуг, та майже не змінився для послуг з надання стаціонарного телефонного зв‘язку.

За результатами аналізу, загальний випуск у галузі телекомунікацій зросте на 7,8% у довгостроковому періоді завдяки вступу України до СОТ, переважно через скасування перешкод для прямих іноземних інвестицій. У результаті ціни знизяться, приносячи користь як виробникам, так і кінцевим споживачам. Це буде особливо цінним для міських домогосподарств — основних споживачів послуг галузі — та призведе до збільшення їх добробуту. Сприятливі тенденції відобразяться на підвищенні зайнятості у цій галузі (+4,2% у довгостроковому періоді).

Головне управління економіки