Вступ України до СОТ – один із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики Президента та Уряду України

Світова організація торгівлі – це 151 країна, на які припадає 95 % світового торговельного обороту. Всі сусіди України (крім Росії та Білорусії) вже є членом СОТ. На країни-члени СОТ припадає близько 70 % українського експорту.

Вступ України до СОТ залишався одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики Президента та Уряду України впродовж останніх чотирнадцяти років і в цьому контексті він розгля дався, насамперед, як систем ний фактор розвитку націо нальної економіки. Нарешті, 5 лютого 2008 року відбулося засідання Генеральної Ради СОТ, на якому Президентом України В.А. Ющенком і Ге неральним директором СОТ П. Ламі був підписаний Про токол про вступ України до СОТ.

За часів незалежності України зовнішньоекономіч на складова національної еко номіки відігравала ключову роль в її розвитку та реформу ванні: спочатку як фактор подолання кризових тенден цій та економічного спаду, а з 1999 року і до останнього часу - як важлива умова економіч ної стабілізації та зростання. Адже економіка незалежної України є надзвичайно екс портно-орієнтованою.

Частка промислової продукції, що експортується, перевищує половину загального обсягу про мислового виробництва і ста новить близько 55 % від ВВП. Понад сорок відсотків вартос ті загального експорту припа дає на продукцію металургійної галузі, а частка в експорті продукції хімічної та нафто хімічної промисловості дорівнює близько 17 %, машинобу дівної – близько 10 % , аграр ного сектора та харчової промисловості - понад 10 %.

Значний вплив на націо нальну економіку має й ім порт. Близько двох третин його обсягу становлять високо технологічні інвестиційні товари, сировина та енер гоносії, що й визначає і в подальшому визначатиме ди наміку економічного зрос тання.

Така структура ВВП і його залежність від зовнішньоеко номічної діяльності підтверд жує важливість розвитку зов нішньої торгівлі, необхід ність нарощування експорту, розширення доступу україн ських товарів на зовнішні ринки. Саме цьому і сприя тиме членство у Світовій організації торгівлі. Україна об'єктивно зацікавлена в ста більних і надійних експорт них та імпортних потоках товарів і послуг , а членство в СОТ є важливим інстру ментом забезпечення такої стабільності.

За експертними оцінками інституту економічних дос ліджень і політичних консуль тацій на чолі з професором Ігорем Бурковським , кумулятивний вплив для галузей національної економіки від вступу України до СОТ ма тиме позитивний характер. Так, членство України в СОТ сприятиме додатковому зрос танню реального валового внутрішнього продукту за рахунок додаткового збіль шення експорту української продукції в обсязі щонаймен ше 1.5-2 млрд. дол. США, а за сприятливих умов-до 4 млрд. дол. США, що буде пов'язано насамперед із зменшенням втрат від антидемпінгових розслідувань і послабленням тарифних і нетарифних бар'єрів для експорту вітчиз няної продукції на зовнішні ринки. Крім того, вступ до СОТ стимулюватиме додат кове залучення прямих іно земних інвестицій в економі ку Україну щонайменше до 500 млн. дол. США щорічно. Цей прогноз підтверджу ється досвідом європейських країн, які порівняно недавно стали членами СОТ.

Вступ до СОТ призведе до су ттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в за гальному обсязі імпорту (на початку 2005 року питома вага оподаткованого імпорту в його загальному обсязі ста новила близько третини). Крім того, слід врахувати, що на сьогодні держава втрачає значні кошти внаслідок штучного заниження митної вар тості. Звідси можна стверджувати , що зниження митного тарифу не матиме негативних наслідків. Також досвід країн Центральної та Східної Європи , країн колишнього СРСР, які набули членства в СОТ, дає підстави для прогнозу, що різкого збільшення імпорту до України внаслідок вступу до цієї міжнародної організації не відбудеться.

Слід також враховувати й той факт, що в Україні митом обкладається лише близько третини імпортних товарів, а енергоносії та поставки товарів у рамках угод вільної торгівлі звільнені від сплати тарифів.

Важливим фактором є та кож те, що внаслідок прийня ття впродовж 2005 - 2007 ро ків Верховною Радою Украї ни низки законів України ступень лібералізації доступу до ринків України вже на сьогодні значною мірою при ведено у відповідність до вимог СОТ . При цьому збіль шення сплати мита та над ходжень до бюджету відбу вається, зокрема, за рахунок легалізації контрабандних ім портних потоків.

За розрахунками сукупне зростання добробуту від вступу України до СОТ станови тиме близько 10 % обсягу спо живання України та зростання ВВП на 5 % у довгостроковій перспективі. Можна очікувати, що вступ до СОТ при зведе до зростання експорту товарів і послуг на 9 % та імпорту на 12 %. У свою чергу, вищий рівень ВВП і, зокрема, сукупного експорту має потягнути за собою зростання реальної заробітної плати.

Система норм і правил СОТ матиме регуляторний вплив практично на всі струк турні елементи економіки України. Важливо наголосити, що значною мірою еконо міка України вже сьогодні функціонує в умовах СОТ, оскільки дотримується секто ральних зобов'язань, взятих у рамках переговорів.

Вимоги щодо лібералізації доступу до внутрішнього ринку впливатимуть в основному на обробну галузь про мисловості, сільське госпо дарство, оптову та роздрібну торгівлю, транспорт і зв'язок . Ця частка економіки дорівнює близько 60 % ВВП.

Причому цей вплив вступу сфери торгівлі, транспорту та зв'язку, частка яких в структу рі ВВП дорівнює 25 %, матиме позитивний характер. Оцінюючи наслідки вступу України країни до СОТ у галузевому розрізі необхідно звернути увагу на такі галузі: металургія та металообробка, хімічна промисловість, машинобудування, текстильна промисло вість, сільське господарство, сектор фінансових послуг та зв'язку.

 

Металургія та металооб робка.

Відповідно до тариф них зобов'язань середньо арифметична ставка ввізного мита на продукцію металургії та металообробки зменшить ся з 1,86 % до 1,83 %. Спів відношення експорту до обся гів виробництва становить приблизно 70 %, а імпорту - коливається на рівні 6 – 8 %.

Вступ країни до СОТ не призведе до значного зменшення ставок тарифу. Водночас, членство в СОТ скасує квоти на імпорт про дукції з України до ЄС. Ситуація в секторі визначати меться кон'юнктурою світо вого ринку, тоді як вплив СОТ буде мінімальним.

За оцінками експертів, га лузь металургії та метало обробки виграє найбільше від вступу України до СОТ. За прогнозом, зростання пере вищить 20 % у довгостроковій перспективі завдяки прості шому доступу до ринків ЄС та Північної Америки. Як результат, експорт продукції розшириться на 25 %, оскіль ки цей сектор має найбіль ший рівень інтенсивності експорту (77 %). Очікується, що зайнятість працівників галузі зросте майже на 20 %.

 

Хімічна промисловість.

Відповідно до тарифних зобов'язань середньоарифме тична ставка ввізного мита на хімічну продукцію встановле но на рівні 6 % (сьогодні фак тично вона становить 4,09 %). Таким чином, галузь уже сьо годні функціонує в режимі членства України в СОТ. Співвідношення експорту до обсягів виробництва галузі перевищує 50 %, імпорту – близько 10 %.

За результатами аналізу, рівень зростання сукупного випуску завдяки вступу України до СОТ у хімічній промисловості, виробництві гумових і пластмасових това рів буде другим за значенням після зростання металургії. Відповідно до результатів дослідження, сукупний випуск продукції у цій галузі зросте на 21 % у довгостро ковій перспективі. Зростання переважно пояснюється значним збільшення експор ту (+26,6 % ) на тлі його наяв ної високої інтенсивності.

Зміна внутрішньої пропози ції також зростатиме (+12 %). Водночас, відбудеться лише помірне зростання імпорту (+4 %). Швидкий розвиток хімічної промисловості при зведе до зростання потреби підприємств галузі в робочій силі (+17,6 %).

 

Машинобудування.

Від повідно до тарифних зобо в'язань середньоарифметич ну ставку ввізного мита на продукцію машинобудування встановлено на рівні 5,02 % (сьогодні фактично - 4.4 %). Таким чином, і ця галузь уже і функціонує в режимі член ства України в СОТ.

Співвідношення експорту до обсягів виробництва тут коливається в межах 42-50 %, імпорту - відповідно 60-70 %. Водночас членство в СОТ призведе до необхідності переглянути політику дер жавної підтримки окремих секторів машинобудування.

 

Текстильна та шкіряна промисловість.

Відповідно до тарифних зобов'язань середньоарифметична ставка ввізного мита на продукцію становить 6 %, тоді як діюча середньоарифметична ставка – 4,09 %, що також наближено до режиму членства в СОТ.

Співвідношення експорту до обсягів виробництва коли вається в межах 45 – 50 %, імпорту - перевищує 50 %. Приєднання України до від повідних секторальних ініціа тив суттєво не вплине на тор говельний режим даної галузі. Вступ до СОТ практично не позначиться на умовах діяльності національного виробника.

У цілому, легка промисло вість є прикладом галузі, яка фактично з 2001 року працює за митними тарифами СОТ.

 

Сільське господарство.

Відповідно до тарифних зобов'язань середньоарифметична ставка ввізного мита на сільськогосподарську продукцію зменшиться з 13,84 % до 11,16 %.

Співвідношення експорту до обсягів виробництва сек тора коливається від 8 до 6 %, імпорту - від 1 до 2 %. Вступ України до СОТ надасть мож ливість посилити свої позиції на експортних ринках.

Вступ країни до СОТ призведе до значного зменшення ставок тарифу, але деякі з них залишатимуться незмінними до 2010 року. Країні доведеть ся реструктуризувати допо могу аграріям відповідно до умов СОТ, що відбувається вже нині.

Оскільки цінова різниця між світовими цінами та ціна ми вітчизняного виробника зменшується, Україна залишатиметься нетто-експорте ром основних сільськогосподарських товарів.

Членство України в СОТ вимагатиме проведення певного ринкового реформуван ня галузі та лібералізації доступу до ринку аграрної та харчової продукції. Це питання є найбільш гост рим, оскільки сільськогоспо дарський сектор є найменш реформованим, проте забез печує близько 16 % робочих місць та 14.5 % ВНП країни. А це означає, що будь-яке втручання у нього може вик ликати певні зміни економіч них індикаторів, а саме, - рівень безробіття, розподіл доходів, загальний добробут тощо.

Міжнародна торгівля сіль ськогосподарською продукцією в рамках СОТ регулюється єдиною для всіх країн-членів Угодою про сільське госпо дарство, якою передбачено переведення всіх нетариф них бар'єрів (крім санітарних і фітосанітарних) у тарифи та визначення їх верхньої межі; поступове зниження імпортного мита; скорочення внутрішніх та експортних субсидій для сільськогоспо дарської продукції.

Країни, що приєднуються до організації, беруть на себе певні зобов'язання щодо дер жавної підтримки сільсько го господарства; доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; санітарних і фітосанітарних заходів, експортної конкуренції в сільськогосподарській та про довольчій торгівлі.

Узгодження граничного рівня сукупного виміру підтримки сільського господар ства (СВП) є обов'язковим питанням переговорного процесу зі вступу до СОТ, без врегулювання якого завер шення роботи із консолідації зобов'язань країни є неможливим. Нейтралізації можли вих негативних наслідків для сільського населення від всту пу України до СОТ і реаліза ції можливих позитивних наслідків сприятимуть під тримка формування та роз витку ринкової і соціальної інфраструктури, обслуговую чих кооперативів, дорадчих служб.

Як показало проведене дослідження, в результаті вступу до СОТ сукупний випуск в секторі сільського господарства зросте на 1,5 % у довгостроковій перспекти ві. Зокрема, очікується сут тєве зростання експорту (+ 43,5 % ). Підвищення ефек тивності спричинить незначне скорочення зайнятості (-2,4 % ), причому вивільнену робочу силу поглинуть інші галузі. Зростання імпорту сільгосппродукції при змен шенні ставки ввізного мита не перевищить 7 – 8 % .

У цілому слід зазначити, що державна політика в сфері сільського господарства потребує серйозного реформу вання. Зважена бюджетна політика, спрямована на модер нізацію сільського господарства та розвиток його інфраструктури, дозволить за умов членства України в СОТ забезпечити необхід ну конкурентоспроможність і захищеність найбільш вразливого сектора української економіки.

Як свідчить міжнародний досвід, сучасна державна аграрна політика має кон центруватися на підвищенні конкурентоспроможності аграрного сектора, забезпе ченні якості та безпеки про дуктів харчування та сприяння охороні довкілля. Тому одним з напрямів такого ре формування має стати від окремлення підтримки сільськогосподарських виробни ків від підтримки розвитку сільських територій, перехід від виробничих субсидій до незалежних від обсягів і типу виробництва прямих плате жів. Усі ці заходи узгоджують ся з вимогами СОТ і довели свою ефективність у різних країнах. Таким чином, за умов певного реформування механізму надання державної підтримки, Україна матиме достатні можливості для за хисту вітчизняного агропро мислового комплексу з ме тою нейтралізації можливих негативних наслідків від вступу до СОТ.

Зі своїм значенням в економіці фінансовий сектор України залишається порівняно малим: обсяг його послуг становить лише 5 – 7 %. Відновлення довіри економічних агентів до фінансового посередництва після кризи 1998 року значно сприяло його пожвавленню. Впродовж 2000 - 2006 року кількість наданих послуг фінансового посередництва збільшилася в шість разів, при чому найпомітніше зростання відбулося в банківському секторі та секторі страхування.

Частка доданої вартості сектора фінансового посередництва у ВВП зросла від 2 до 4 % за період 2000-2003 років. Тут працює 1 % від загальної кількості працездатного населення України. Вступ України до СОТ сприятиме розвитку цієї сфери. Замість представництв іноземних банків на території України розпочнуть діяльність їхні філії, що позитивно позначиться на потенційних обсягах кредитів, оскільки власний капітал материнських банків значно більший, аніж капітал дочірніх банків за кордоном.

Очікується, що вступ України до СОТ скасує дискримінацію в торгівлі послугами фінансового посередництва. При цьому збільшиться експорт галузі на 6,3 %, а імпорт - на 10,5 %. Лібералізація торгівлі послугами призведе до зростання імпорту (+9,2 %) та призведе до скорочення цін, що дозволить здешевити ресурси для виробників і підвищити добробут для домогосподарств, передовсім, міських і небідних сільських, які є головними кінцевими споживачами фінансових послуг.

Завдяки проведенню реформи, очікується збільшення зайнятості в цьому секторі як кваліфікованої, так і некваліфікованої робочої сили.

За результатами аналізу, загальний обсяг послуг у галузі телекомунікацій зросте на 7,8 % переважно через скасування перешкод для прямих іноземних інвестицій, що призведе до зниження цін. Позитив, передусім, відчують міські господарства – основні споживачі послуг галузі. Сприятливі тенденції відобразяться на підвищенні зайнятості у цій галузі (+4,2 % у довгостроковій перспективі).

 

Транспортні послуги.

Аналіз діяльності транспортно-дорожнього комплексу України показує, що для галузей повітряного, автомобільного і залізничного транспорту та дорожнього господарства вступ України до СОТ не спричинить негативних наслідків.

З огляду на інтеграцію транспортної системи України в європейську та світову , а також адаптацію законодавства України до законодавства ЄС, відбулися значні зміни в транспортно-дорожньому комплексі в бік лібералізації. Ринок транспортних послуг є відкритим для доступу іноземних компаній та жодним чином не обмежує їх діяльності в Україні. Вітчизняні перевізники, які надають транспортні послуги на європейському та міжнародному ринках, уже сьогодні працюють відповідно до стандартів і вимог, що встановлені в країнах-членах ЄС та СОТ.

Україна є членом практично всіх міжнародних та європейських транспортних організацій. Серед них: Європейська Конференція Міністрів транспорту (ЄКМТ), Міжнародна морська організація (ІМО), Міжнародна організації цивільної авіації (ІКАО), Європейська конференція цивільної авіації (ЄКЦА), Комітет з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії ООН, Дунайська Комісія тощо. При наданні транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів Україна повністю дотримується вимог та норм, що запроваджені в рамках цих організацій.

Слід наголосити, що поруч із суттєвою лібералізацію торговельного режиму та відкриття своїх ринків для імпортної продукції, Угодами СОТ передбачено розгалужений механізм захисту внутрішнього ринку, який передбачає:

Професійне використання зазначених інструментів захисту гарантовано посилить позиції України в міжнародній торгівлі.

Отже, враховуючи зростаючу конкуренцію на світових ринках, що зумовлює активне застосування антидемпінгового розслідування як ефективного механізму боротьби із конкурентами, членство в СОТ надасть Україні можливість оскаржувати такі рішення і значно ефективніше захищати національного товаровиробника.

 

Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності