На Україну все глибше та всебічніше впливають різні міжнародні економічні правила гри, і процес інтеграції у світову економіку вже неможливо зупинити. З одного боку, як у нас, так і за кордоном дедалі загострюється конкуренція між учасниками ринків. З іншого, власники енергоносіїв все більше зловживають своїм статусом та диктують світу більш жорсткі умови, що стимулює зростання вартості життя, загрожує стабільним доходам та добробуту споживачів. Загалом, зростає кількість чинників, які впливають на нашу з вами кишеню, серед яких одним з найважливіших є рівень цін. Тому держава повинна сприяти суспільству, виробникам та надавачам послуг міцніше «стояти на ногах» та витримувати «цінові шоки» в сучасних агресивних економічних умовах.
Політика ціноутворення має забезпечувати рівні умови і стимули для розвитку всіх суб'єктів господарювання, сприяти їх економічній самостійності. Також ефективне ціноутворення повинно створювати в країні збалансований ринок засобів виробництва товарів і послуг, протидіяти монопольним діям окремих гравців на ринках. Необхідне і об'єктивне співвідношення у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує «справедливий» обмін, розширює сфери застосування вільних цін. Серед іншого механізми реалізації цінової політики повинні створювати необхідні економічні гарантії для виробників та враховувати соціальні гарантії, в першу чергу, для низькооплачуваних і малозабезпечених верств населення, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів.
Сьогодні приділяється особлива увага ринку продовольства як до найбільш соціально важливої групи товарів. Тому і цінова ситуація у цій сфері постійно знаходиться у полі зору держави та Державної інспекції з контролю за цінами як о рганізації з контрольно-наглядовими функціями.
Звичайно, Держцінінспекція не може напряму диктувати той чи інший рівень цін підприємствам та іншим суб'єктам, проте вона може попереджати, роз'яснювати, допомагати вирішувати цінові питання, тобто створювати умови, які б дозволяли стабілізувати ситуацію.
Так, Держцінінінспекцією з метою встановлення економічно обґрунтованих оптових цін виробників на продовольчі товари розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування цін виробників продовольчих товарів, щодо яких запроваджено державне регулювання», оскільки відсутність законодавчо визначеного переліку витрат при виробництві продукції та формуванні оптових цін дає можливість суб'єктам господарювання необґрунтовано завищувати їх собівартість, а неоднозначне тлумачення законодавства щодо конфіденційності інформації - приховувати від контролюючих органів ціну придбання, чим зводить нанівець застосування будь-яких методів регулювання цін при реалізації товарів кінцевому споживачеві.
Прийняття нового Порядку вимог щодо соціально значущих для населення продовольчих товарів дасть змогу скоротити розбіг цін за регіонами, встановлювати економічно обґрунтовані ціни, загалом поліпшити прозорість та зрозумілість механізмів формування цін усіма учасниками ринку.
Якщо проаналізувати діяльність Держцінінспекції та її територіальних органів у сфері контрольно-наглядових функцій, то слід відзначити, що за минулий рік проведено більш ніж півмільйона досліджень підприємств в рамках моніторингу цін і тарифів на соціально значущі товари та послуги, за результатами яких Уряду, центральним та місцевим органам виконавчої влади направлено майже 17 тисяч інформаційно-аналітичних матеріалів щодо стабілізації цінової ситуації. Інспекція провела 22 тисячі перевірок різноманітних підприємств на предмет того, як вони дотримуються порядку формування, встановлення та застосування регульованих цін і тарифів. Порушення державної дисципліни цін виявлено більш ніж у половині господарюючих суб‘єктів.
За результатами перевірок ціни і тарифи приведені у відповідність з чинним законодавством. Загалом, показники роботи держінспекцій цін на місцях щодо попередження обрахування та проведення перерахунків із споживачами склали майже 1,5 млрд. грн. та 274,5 млн. грн. відповідно.
У минулому році вдалося зменшити фінансування з державного бюджету тих підприємств, які отримували дотації, субвенції тощо, що дало можливість «зекономити» бюджетні кошти у сумі 110,5 млн. гривень.
До порушників державної дисципліни цін застосовано економічних та фінансових санкцій на загальну суму понад 150 млн. гривень.
Понад 2,5 тисячі посадових осіб, винних у порушеннях, притягнуто до адміністративно-дисциплінарної відповідальності, зокрема, накладено адміністративні штрафи на загальну суму 315,8 тис. гривень.
Типовими порушеннями державної дисципліни цін, наприклад, на продукти харчування є здебільшого пряме завищення граничних рівнів торговельних надбавок. Досить часто до собівартості продукції відносяться витрати у завищених розмірах, завищується граничний рівень рентабельності, загалом підвищуються ціни без декларування зміни їх рівнів тощо.
Так, ТОВ “Альянс” (м. Одеса) реалізовувало молоко та сир кисломолочний за цінами, сформованими з торговельними надбавками 27 і 37,7% відповідно замість встановленого граничного рівня 20% до оптово-відпускних цін виробників. Внаслідок порушення державної дисципліни цін необґрунтовано отримано 37,9 тис. гривень.
ВАТ «Шосткінський хлібокомбінат» застосовував у розрахунках з підприємствами торгівлі завищені оптово-відпускні ціни на хліб, при цьому одержавши необґрунтовану виручку в сумі 9,3 тис. гривень.
Перевіркою ТОВ "Полісся-ПродСервіс ЛТД" (м. Малин Житомирської області) встановлено, що при реалізації (перепродажу) хліба та хлібобулочної продукції, отриманих від ДП АТ "Київхліб", застосовувались торговельні надбавки в 2-3 рази вищі за встановлені граничні. В результаті порушення необґрунтовано отримано виручки в сумі 21, 3 тис. гривень.
Кабінетом Міністрів України з метою посилення контролю за формуванням тарифів на житлово-комунальні послуги, недопущення безпідставного їх підвищення прийнято постанову, якою Держцінінспекцію уповноважено надавати висновки стосовно розрахунків планових витрат на окремі їх види. Завдяки цій роботі п опереджено обрахування споживачів у розрахунку на річні обсяги надання послуг на суму понад 200,0 млн. гривень.
Слід зазначити, що робота з надання висновків , поряд з іншими заходами Уряду, сприяла стриманню процесу інфляції. За даними офіційної статистики індекс споживчих цін на житлово-комунальні послуги у січні-лютому 2007 року склав 106,4%, а за 12 місяців – 112,3 %, тобто за останні десять місяців інфляція склала майже стільки ж, скільки за два перші місяці, коли висновки ще не надавалися.
Одночасно, територіальними органами Держцінінспекції постійно надається методична допомога місцевим органам влади та підприємствам-виробникам послуг як стосовно регламентних вимог з надання висновків, так і з питань відповідного порядку формування та застосування тарифів.
Слід зазначити, що фактори формування цінової ситуації на споживчому ринку у 2008 році мають об'єктивний та суб'єктивний характер.
До об'єктивних чинників можна віднести вплив світової кон'юнктури, що характеризується загальним збільшенням цін на світовому ринку, зокрема, агропродукції, а також підвищенням цін на енергетичні компоненти витрат, у першу чергу, на природний газ та нафту.
Водночас, є і суб'єктивні фактори, усунення яких дасть змогу стримувати інфляційні процеси в країні, сприяти досягненню балансу інтересів споживачів і виробників. Причому, питання стримування росту цін не повинно стати причиною збитковості підприємств. Наприклад, штучне стримування цін на хліб масового вжитку в Миколаївській області при наданні Кабінетом Міністрів України облдержадміністрації повноважень щодо затвердження нормативів рентабельності на виробництво даного виду продукції (рівень збитковості на виробництво хліба масового вжитку – до 40 відсотків).
Крім того, слід зазначити, що ціни у сільських районах на продовольчу продукцію нерідко на 30-50% вищі, ніж в обласних центрах. Варто відновити, на нашу думку, досвід роботи споживчої кооперації, яка була поширена за часів планової економіки та відігравала важливу роль у наповненні місцевого ринку продукцією. Саме вона могла б наповнити ринок продукції в селах і, в першу чергу, нефасованими товарами – олією, крупами, борошном, що дало б можливість населенню право вибору придбання, наприклад, олії, у фірмовій упаковці за 13-15 грн., чи на розлив - за 8 грн./л.
Крім того, важливу роль у стримуванні інфляційних процесів та недопущенні необґрунтованого зростання цін відіграють і засоби масової інформації. Висвітлення в окремих ЗМІ «сенсаційних» випадків зростання цін може спричинити ажіотажний попит населення на будь-який товар. Адже інфляційне очікування - один з основних чинників необґрунтованого зростання цін.
|
Державна інспекція з контролю за цінами |
|
