«Запоріжжя – тисячолітнє місто за порогами» - на таку тему відбулося засідання круглого столу в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї. У засіданні взяли участь представники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, громадських організацій, творчих спілок, провідні історики, краєзнавці, науковці та музейні працівники міста та області.
Захід організовано за ініціативи обласної організації Національної спілки краєзнавців України, членів тимчасової робочої комісії Запорізької міської ради з уточнення дати заснування м. Запоріжжя і за підтримки Департаменту культури, туризму, національностей та релігій обласної державної адміністрації.
Присутнім нагадали, що ще 27 червня 2014 року на сесії Запорізької міської ради, після заслуховування доповіді голови тимчасової робочої комісії з уточнення дати заснування м. Запоріжжя, визнано 952 рік датою виникнення першого поселення на території сучасного міста Запоріжжя. Тож цього року запоріжці мали би відзначати 1065-річчя виникнення першого поселення на території сучасного міста Запоріжжя.
Директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Владислав Мороко наголосив на актуальності датування перших поселень та заснування не тільки Запоріжжя, а й інших міст та селищ Запорізької області, а також необхідності напрацювання конкретного плану спільних дій влади та громадськості щодо дослідження та популяризації тисячолітньої історії «міста за порогами».
- Ця дискусія триває не перший рік. Провідні науковці, краєзнавці, історики вивчають архівні документи, підіймають папери, займаються копіткою роботою. Справжній вік нашого міста – це не тільки історичний здобуток, це також туристична привабливість регіону. Запорізькій області є чим пишатися та що показувати, проте чим старіше місто чи знахідка, тим більшу історичну зацікавленість вона має. Необхідно вивчати не лише справжній рік заснування міста Запоріжжя, а й усіх населених пунктів Запорізької області, - заявив Владислав Мороко.
Член Української академії наук, громадський діяч Андрій Авдєєнко зазначив, що тему дати заснування міста експерти обговорюють вже давно. Основними критеріями, за якими визначається рік заснування населеного пункту, вважається перша письмова згадка чи найстаріша археологічна знахідка. Вивчаючи архівні документи, були знайдені старіші письмові згадки про місто, ніж вважалося досі.
Голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олена Денисенко ознайомила учасників круглого столу із започаткованими спілкою проектами «Запоріжжя — тисячолітнє місто за порогами» та «Історія Запорізького краю: міста і села». Вона закликала присутніх увійти до складу оргкомітетів цих проектів та долучитися до узагальнення попередніх напрацювань із питань датування виникнення населених пунктів області, підготовки сучасних матеріалів з їхньої історії, які вже публікуються в електронному виданні «Краєзнавство Запоріжжя».
Завідувач кафедри новітньої історії історичного факультету ЗНУ доктор історичних наук, професор, Федір Турченко акцентував увагу на тому, що датування населених пунктів краю є більше проблемою суспільно-політичною, а не науковою. А через сучасну агресію Росії проти України вона набула особливої актуальності, і лише спільними діями науковців, політиків, влади та громад можна і треба зараз утвердити історичну правду про заселення Півдня України з давніх часів.
Учасники засідання також обговорили такі питання як місце острова Хортиця в контексті історії міста Запоріжжя, який тільки зараз починає відкривати свої історичні таємниці, у тому числі і козацьких часів; роль козацьких зимівників у історії заселення Запорозького краю і, зокрема, території обласного центру; важливість уточнення дати заселення території сучасного міста Запоріжжя у часи Київської Русі тощо.
З нагоди проведення круглого столу у великій виставковій залі музею експонувалися навершя у вигляді срібного орла з «Вознесенського скарбу», дослідженого в Запоріжжі у 1930 році з колекції краєзнавчого музею, і давньоруський меч, випадково знайдений у Дніпрі біля острова Хортиця у 2011 р., з фондів Національного заповідника «Хортиця».
На завершення роботи круглого столу учасники прийняли спільну резолюцію щодо продовження дослідницької роботи.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
