В обласному краєзнавчому музеї відбулося засідання «круглого столу», присвячене ювілею першого Українського уряду – Генерального секретаріату та Першого Універсалу Центральної Ради. До розмови долучилися науковці, представники влади, молодь, військовослужбовці, учасники боротьби за незалежність України Костянтин Лямцев та Сергій Айбабін.
За словами професора, доктора історичних наук Георгія Шаповалова, після повалення царату в різних частинах Російської імперії розпочалися стрімкі процеси націотворення. З перших днів березня 1917 року у великих містах України відбувалися велелюдні демонстрації з вимогами самостійності. Внаслідок народних виступів революційні партії та інтелігенція сформували Центральну Раду – всеукраїнський представницький орган. Розпочалася українізація військових частин. Разом з тим представники лівих сил, що переважали у Раді, не наважувались відкрито заявити про своє прагнення до незалежності України, намагалися зберегти добрі відносини з російським Тимчасовим урядом.
Окреслюючи проблему дискусії, заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко наголосив, що, проводячи реформи та розбудовуючи державність, важливо пам’ятати про сумний досвід минулого, не допускати руйнації вертикалі влади, забезпечувати ефективне міжрегіональне управління.
Відомий історик, автор багатьох монографій та підручників Федір Турченко говорив про перипетії прийняття Першого Універсалу Центральної Ради. Адже ідея українства на той час була популярною лише серед невеликого прошарку інтелігенції, не існувало україномовних шкіл та університетів, а українська мова вважалася другосортною та перебувала під забороною. Про важливість врахування уроків та помилок історії у сучасному державотворенні говорив громадський діяч, народний депутат України першого скликання Олександр Білоусенко. Кандидат історичних наук, доцент Запорізького національного університету Василь Гвоздик визначив основні проблеми українського Генерального Секретаріату – слабке кадрове та матеріально-технічне забезпечення, незадовільна комунікація з регіонами, нерішучість та партійна обмеженість.
Про події тих часів на запорізькій землі розповіла начальник відділу інформації обласного архіву Олена Величко. З перших днів революції в Олександрівську діяв тимчасовий виконавчий комітет, підпорядкований російським властям Катеринослава. У липні 1917 року на пропорційній основі відбулися вибори до міської думи. Явка склала майже 65%, а понад 60% голосів здобув блок меншовиків та есерів. Більшовики змогли вибороти лише одне депутатське місце. За місяць на повітовому з’їзді було сформовано повітову раду, що позиціонувалася вже як виконавчий орган Генерального Секретаріату. Після спроби заколоту генерала Корнілова представники партій, українських організацій, військових частин та органів місцевого самоврядування утворили Комітет порятунку революції. Однак усі ці структури мали обмежений вплив на ситуацію в регіоні.
За підсумками «круглого столу» його учасники вирішили активніше інформувати громадськість про події Української революції 1917-21 років, зокрема, в Запорізькому краї, сприяти висвітленню у ЗМІ маловідомих подій та постатей того часу, їх внеску у формування нашої національно-культурної ідентичності, більше уваги приділяти вивченню цього періоду в шкільній програмі.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
