Напередодні Дня захисника України у Василівському аграрному коледжі відкрито меморіальну дошку бійцю полку «Азов» Сергію Бурлаці, який загинув 25 березня 2016 року в бою біля с. Павлопіль Донецької області.
Сергій народився 8 серпня 1977 року в с. Новоселиця на Буковині. Згодом родина переїхала до Василівки, яка стала для нього справжньою Батьківщиною. Після восьми класів Сергій вступив до радгоспу-технікуму «Перемога» на відділення ветеринарної медицини, яке закінчив у 1996 році. Навчання пролетіло швидко та яскраво, друзі згадують хлопця як надійного товариша, надзвичайно добру й чуйну людину.
Мама Людмила Лєнковська говорить, що саме у студентські роки у майбутнього воїна почало формуватися могутнє почуття патріотизму, любов до рідної землі та відповідальність за її долю. Сергій ніколи не сидів склавши руки, розвивав власний бізнес, не зупинявся перед труднощами.
Через слабке здоров’я Сергій не служив у армії, але з початком російської агресії та окупації Криму вирішив стати до лав захисників України. Щоб набратися бойового досвіду, він приєднався до Хортицького полку, активно тренувався, навчався військовій справі, регулярно чергував на блокпості у с. Григорівка.
У лютому 2015 року чоловік вступив до полку особливого призначення «Азов» Національної гвардії України, спочатку служив водієм, продовжив свій шлях стрільцем на передовій. Після підписання Мінських угод Сергій дуже болісно переживав відведення добровольчих батальйонів на другу лінію оборони та вже через кілька тижнів тилового життя знову опинився на «нолі» у складі зведеної розвідгрупи.
За словами дружини Юлії, він дуже мало розповідав про свої бойові будні, а приїжджаючи у відпустку, ніколи не одягав військову форму. Про небезпечну фронтову роботу та позивний «Француз» дізналися лише після його загибелі.
У ніч з 24 на 25 березня 2016 року група розвідників вирушила на пошуки нашого безпілотника, який збили терористи, але потрапила на щільне вороже мінне поле. Сергій підірвався на розтяжці російського виробництва, накривши власним тілом пекельну машину із 12 тис. осколків та врятувавши товаришів. Він отримав 11 поранень, три з яких виявилися смертельними. Через щільний мінометний обстріл противника майже чотири доби тіло не могли витягти із «сірої» зони, під час евакуації поранили чотирьох солдатів.
Вшанувати пам’ять героя прийшли фронтові друзі, активісти цивільного корпусу «Азов», волонтери, представники обласної та районної влади, студенти.
Своїми спогадами про бойовий шлях воїна поділилися «азовці» - заступник командира роти Домінік Бушин та доброволець із Грузії з позовним «Гюрза». Для них Сергій назавжди залишиться зразком справжнього воїна – сміливого та впевненого у собі, який прожив гідне життя та героїчно загинув за Україну.
Слова глибокої скорботи та щирої подяки за мужність і силу духу від очільника області Костянтина Бриля передав мамі, дружині та маленькій доньці Сергія Анфісі начальник управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко.
- Полк «Азов» навесні 2014 року зіграв важливу роль у приборканні сепаратизму на півдні області, захисті Бердянська від агресорів. До його лав вступило понад 300 запоріжців, більшість з яких продовжують боронити нашу землю на Донбасі. Значний внесок у національне відродження робить «азовський» патріотичний рух, - зазначив посадовець.
Указом Президента України № 216/2016 від 18 травня 2016 року "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі" Сергій Бурлака нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Подвиг героя гідно увічнено в нашому краї. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 19.05.2016 № 275 на його честь перейменовано вул. Ширшова у Дніпровському районі обласного центру. Невдовзі тут, а також на вул. Героїв добровольчих батальйонів (колишня Союзна) у Заводському районі з’являться пам’ятні дошки, які будуть нагадувати нам про доблесних запорізьких воїнів.
Управління у справах преси та інформації
